Цьогоріч28 липня  наша країна відзначатиме 1030-ліття  хрещення рівноапостольним київським князем Володимиром Руси-України.  Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет знову висловився щодо вірогідності отримання   Православною  Церквою в нашій державі Томосу від Вселенського Патріарха. Про це інформує  газета «Голос України».

Патріарх Філарет переконаний, що «без Української Церкви не може бути української державності.Тому що церква є духовною основою держави». Він нагадав, що «на Помісному Соборі 1-3 листопада 1991 року одностайно було проголошено, що Україні потрібна автокефальна церква. Втім, те рішення не було підтримано на рівні державних інституцій. З того скористалася Москва. Під її впливом у Харкові був скликаний так званий собор. Незаконний і неканонічний. Згідно з церковними канонами собори, і Архієрейські, і Помісні, скликає предстоятель, а я Харківський собор не скликав, а скликав його під впливом Москви харківський архієрей. Цей собор підтримали деякі наші державні мужі. І в такий спосіб на догоду Москві розділили Українську Церкву. Відтоді, з 1992 року, й розпочалася боротьба за єдину церкву».

Аналізуючи сучасну ситуацію, Предстоятель УПЦ КП констатує, що «під час Богослужіння в усіх храмах УПЦ МП згідно з канонами згадується ім’я Московського Патріарха, глави всього Московського Патріархату, у тому числі і в Україні. Хоч УПЦ МП і називається незалежною, самостійною в управлінні, але без згоди Московського Патріарха, московського синоду, Архієрейського собору вона не може робити якихось кардинальних змін. І поминання Московського Патріарха під час Богослужіння є чіткою ознакою залежності від Москви».

Роздумуючи про 1030-ліття  хрещення Руси-України, Патріарх Філарет нагадує: «Коли Русь приймала християнство, то Московії як такої ще не було. А була Русь, і були окремі народи  -меря, весь, чудь, мордва й інші, які Русь просвіщала. Навіть Новгород і той не був Руссю. У літописі сказано, що єпископ із Новгорода поїхав у Русь, до Києва. Якщо він у Русь поїхав із Новгорода, значить, Новгород Руссю не був. А тим паче Руссю не була Москва, тому що її як поселення ще не було. У 1997 році Москва святкувала своє 850-ліття, а Київ у 1982-му святкував своє 1500-ліття. У 1948 році відзначалося 500-ліття автокефалії Російської церкви, а не тисячоліття. Вони тоді самі визнали, що їх до Києва не було. Москва до хрещення Русі немає жодного стосунку. Вона є наслідком просвітницької діяльності Русі. Русь просвітила мокшан, ерзю і тому подібне, а не вони нас».

За даними першоієрарха, «якщо взяти всі православні парафії в Україні, то їх майже 18 тисяч. А в Росії їх 12 тисяч, і це з Білоруссю. За кількістю парафій Україна перевершує Росію. Тобто Українська Автокефальна Церква може бути більша за російську…Без України Росія втратить основу для змагання з Константинопольським Патріархом за першість. Нині Московська церква претендує на перше місце у світовому православ’ї, бо вона найбільша. Тому нині, коли постало питання про надання Томосу Українській Церкві, Москва глибоко занепокоєна, бо може втратити статус найбільшої церкви, основу для боротьби з Константинопольським Патріархатом за першість. Ось чому кинуто всі сили на те, щоб не допустити надання нам Томосу».

Патріарх Філарет наголошує, що   збереження нинішього статусу УПЦ МПважливе для Москви неу зв’язку з фінансовими складовими, а тому, що вона  пропагує «русский мир». А відтак пояснює, що «нині за допомогою Російської церкви точиться боротьба за створення нової Російської імперії. А те, що ця церква допомагає реанімувати імперію, всім добре відомо. За її сприяння в «русский мир» потрапила навіть Молдова. Імперськими ідеями хворіє не тільки Російська держава, а й церква».

Він висловив сподівання на те, що «Українська Церква отримає Томос. Вірогідність цього – 99 відсотків. Велику роль тут відіграє Президент Петро Порошенко, він зумів переконати Вселенського Патріарха у необхідності такого рішення. Для надання Томосу необхідне рішення Синоду. Засідання Синоду призначено на першу половину липня у Стамбулі, у Константинопольській церкві. Патріарх Варфоломій хоче заручитися підтримкою інших церков, які  братимуть участь у засіданні Синоду. Він створив комісію із трьох митрополитів, котрі зустрічаються з представниками різних церков, ведуть з ними переговори, розповідають про наміри Вселенського Патріарха». Натомість, підкреслює  архіпастир, «Московська церква і держава працюють в одному напрямі, вони хочуть, щоб Синод не схвалив Томос. Але він уже є, написаний богословами і обґрунтований. В основу покладено факт незаконного, неканонічного приєднання Київської митрополії до Московського Патріархату 1686 року. Через це Вселенський Патріарх і досі вважає Київську митрополію своєю канонічною територією. Це по-перше. По-друге. На цій само підставі Константинопольський Патріарх у 1924 році надав автокефалію Польській церкві, яка була частиною Київської митрополії. На той час Польща стала незалежною державою».

За його словами, отримання Томосу буде означати об’єднання Українська Церкви Київського Патріархату і УАПЦ,  а «Московському Патріархату доведеться вирішувати, приєднуватися до канонічної, визнаної Вселенським Патріархатом й іншими церквами Української Церкви, чи ні. Ми передбачаємо, що не всі парафії, священики та єпископи приєднаються до Помісної церкви. Робити це їх примушувати ніхто не стане. Однак ті, хто не приєднається, не матимуть права називатися Українською Православною Церквою, а будуть лише митрополією чи екзархатом Російської Православної церкви в Україні. Якщо вони хочуть молитися з Московським Патріархатом, хай моляться. Але якщо вестимуть антиукраїнську діяльність – зазнають покарання. Держава, якщо вона держава, має карати зло, інакше спокою не буде».

Водночас Патріарх припускає вірогідність того,  що Томосу не буде. Це означатиме, що Московська церква є реально найвпливовішою у православ’ї». Хоча він  особисто впевнений, що «шантаж Москви не вплине на рішення Вселенського Патріарха і Томос буде».