“Проект передбачає передусім не розробку системи санкцій,а позитивні дії. Наприклад,вчити студентів,що списування та плагіат неприпустимі,тренувати їх писати власні роботи,спонукати викладачів змінювати форми контролю та письмових робіт,які б давали менше можливостей для плагіату”,- розповідає виданню Газета по-українськи Ірина Когут,аналітик центру CEDOS.
Нині у проекті на добровільних засадах беруть участь 10 університетів. В них відбудеться низка заходів проти плагіату. Наприклад,експериментальний курс з основ академічної доброчесності,а також розробка власних етичних кодексів,згоду на дотримання яких підписуватимуть студенти та викладачі.
“Щодо санкцій і законодавчого забезпечення – способів знайти плагіат є безліч. Розробники відповідного програмного забезпечення тісно співпрацюють і з університетами,і з МОН. У проекті закону “Про освіту”,який зараз допрацьовують в парламентському комітеті,є стаття про академічну доброчесність. Вона передбачає санкції на її порушення. Але там є тільки загальна норма,а конкретні визначення порушень і санкції за них мають міститися у спеціальних законах (зокрема,про вищу освіту) та у підзаконних актах,тобто це робота,яку потрібно зробити і Міносвіті,і Верховній Раді”,- додала Ірина Когут.
Нині викладач на власний розсуд може покарати студента за плагіат. Це дає змогу існувати як плагіату,так і хабарництву.
“Наразі у законі про Вищу освіту є санкції тільки за плагіат у дисертаціях. Щодо студентів – закон зобов`язує ВНЗ впроваджувати системи забезпечення якості освіти,які б,зокрема,унеможливлювали плагіат,але конкретне виконання цілком на плечах адміністрації ВНЗ та викладача. Оскільки плагіат – це невиконання навчальної програми,то викладач може не допустити студента до іспиту чи не зарахувати курс”,- додала Ірина Когут.
Як відомо,один із перших університетів,який включили до проекту – це Донецький національний університет,який знаходиться на території Вінниці.