У книзі «Таємний агент Микола Гоголь,або Про що розповідає «Тарас Бульба» Петро Кралюк робить спробу дослідження повісті «Тараса Бульби»,яка стала,за словами автора,однією із культових повістей у російській літературі. Місце літературного героя Тараса Бульби дослідник подає у різних контекстах – російському,малоросійському,єврейському.
 
Видання «Тараса Бульби» за життя автора Миколи Гоголя має два надрукованих варіанта – у збірнику «Миргород» 1835 року,а потім,1842 року,у 2-му томі «Сочинений Николая Гоголя»,де твір відкориговано та розширено. Микола Гоголь очікував ще на третє перевидання,проте не дочекався. Пізніше твір неодноразово перевидавався в Росії. Саме другий варіант повісті став «канонічним»,попри те,що в нього були внесені правки,не узгоджені з Гоголем. Перевидання та переклади «Тараса Бульби» здебільшого базувалися саме на цьому,другому варіанті.
 
Науково-популярне видання вміщує досить сміливі припущення про перебування Миколи Гоголя на Волині. Утім,про це біографи не згадують жодним словом,офіційні свідчення про це мовчать.
 
Зокрема,про перебування Гоголя в Радивилові,Дубні чи Шумська немає жодного документу. Натомість,у творах маємо досить детальний опис цих містечок,буцімто,він там сам був. За словами дослідника,Гоголь вдається до опису «верхівок церков» у Дубні,а про Шумськ згадка трапляється у повісті «Страшна помста»,яка ввійшла до складу другої книжки «Вечорів на хуторі біля Диканьки». Адже головні події повісті «Тарас Бульба» відбуваються чомусь саме в цьому місті,де Бульба з козаками намагається взяти штурмом містечко. Щоправда,це йому не вдається. Саме тут він убиває свого молодшого сина Андрія.
 
У тексті також протиставляються паралелі між «Тарасом Бульбою» та «Історією Русів»,вказівки на збіги,які інколи дослівні,між «Тарасом Бульбою» і думою про Хмельницького.