На сьогодні українофобамитаугорськими радикалами з партії «Йоббік»   анонсовано мітинг «Самовизначення для Закарпаття». Політичний оглядач ДмитроТужанський пояснює, хто стоїть за вимогами відокремлення Закарпаття. Про це йдеться у його публікації на сайті «Європейської правди».

Акцію, анонсовану на сьогодні, 13 жовтня, під будинком українського посольства в Будапешті, українсько-угорське протистояння може зайти в глухий кут взаємопоброювання. Наголошуючи на цьому, Дмитро Тужанський  констатує: «Акцію організовує партія «Йоббік»  під гаслом «Самовизначення для Закарпаття». Під ідентичним гаслом ця ж партія провела в Будапешті аналогічний мітинг 27 березня 2014 року – в розпал трагічних подій в Криму, на Донбасі та агресії Росії». Він нагадує, що Томаш Гауді-Нодь, один із  впливових осіб «Йоббіка» (лідер – Габор Вона), у квітні 2014 року виступав на сесії ПАРЄ у футболці з написом  «Крим законно належить Росії. Закарпаття законно належить Угорщині». При  цьому аналітик зазначає, що  формально  «Йоббік» не є союзником уряду Віктора Орбана  та його партії «Фідес», хоча обидві перебувають  в одній праворадикальній ніші. Але, на його думку, «Фідес» та «Йоббік» конкурують і за симпатії та гроші Москви. Обом партіям за це постійно дорікають політичні конкуренти всередині країни, а прем’єру Угорщини – ще й вся демократична Європа».

Роздумуючи на фактором російського сліду на Закарпатті, Тужанський підкреслює, що «останні два роки Кремль системно маніпулює амбіціями Будапешта у питанні захисту закордонних угорців в Україні та їхнього права на автономію». На його переконання, «мета банальна: показати, що Україна тріщить по швах і “громадянська війна” можлива не тільки на Донбасі, а під кордоном з ЄС, мовляв, Закарпаття нічим не відрізняється від Донецька чи Луганська, тільки там не росіяни, а угорці».

Чи є вихід із цьогоглухого кута, коли  міністр МЗС Петер Сіярто так відверто ігнорував свого українського колегу Павла Клімкіна (мовляв, час вже минув), і раптово прилітав до Ужгорода? Такий крок, на думку експерта, –  «це послання Петру Порошенку – від Віктора Орбана».  А відтак пояснює: «Віктор Орбан готується втретє поспіль очолити угорський уряд. Додаткові бали йому не завадять.Фактор виборів дійсно тисне на угорського лідера, бо кожну його поразку той же «Йоббік» використає, аби відхопити ще частину праворадикального електорату. Саме тому для Орбана дуже важливо, аби цей діалог з Києвом був не лише про освітній закон, а про всі чутливі теми двосторонніх відносин, яких накопичилося вже чимало».

Тужанський наголошує, що «Петро Порошенко особисто не менше зацікавлений у такій розмові, ніж Віктор Орбан», аби спробувати «дещо знизити градус напруги у відносинах з Будапештом та нацменшинами, проявивши себе як ефективний переговірник; закрити угорський дипломатичний фронт; уникнути інших подібних конфліктів, на яких спекулює насамперед Москва та її агенти впливу».