Про Рокинівські ставки,що в Луцькому районі знають не тільки на Волині,а й у Києві,зокрема,і в Генеральній прокуратурі. Про них писали обласні і республіка газети. Так,наприклад,10 лютого 2009,власкор ZAXID.NET,повідомляв,що «На Волині рейдери намагаються захопити три ставки». Про це йшлося на засіданні Волинського прес-клубу реформ. Коли у 2008 році договір оренди на три ставки у Рокинях закінчився у ВАТ «Волиньрибгосп»,то громада,а також спеціальна комісія при селищній раді,яку очолював кандидат сільськогосподарських наук Броніслав Котвіцький,вирішили один ставок приєднати до Рокинського дендропарку,який розміщений поряд і розширити його акваторію. А інші два виставити на тендер,щоб знайти кращого орендатора і заключити з ним договір оренди,міркуючи потім,що селище могло б отримувати від 100 тисяч гривень в рік. Такі зміни мотивувалися тим,що ВАТ “Волиньрибгосп” неодноразово спускав воду у ставках,зокрема,під час прильоту і гніздування птахів на ставках. За словами місцевого біолога-еколога Ганни Середюк,тут окрім червонокнижних пернатих,в дендропарку росте близько 150 видів унікальних рослин,а також водяться рідкісні бобри.
В газеті «Волинь нова» за 08 ГРУДНЯ 2009р. під заголовком «Коли закінчиться боротьба за ставки?»,повідомлялося,що Рокинівська селищна від 9.10.2008 року та 4.12.2008 р. прийняла цілком логічне рішення: «Про розширення території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення» «Байрак» (тобто експозиції просто неба «Козацький зимівник» Музею історії сільського господарства Волині) за рахунок ставу-заказника № 3. Це має бути єдиний екологічний комплекс загальнодержавного значення,а два інших ставка виставити на тендер. Обласна рада на своїй сесії від 28 листопада 2008 року також прийняла рішення погодити розширення парку «Байрак» за рахунок ставу № 3. Така поставка питання не сподобалась районній прокуратурі і вона подала протест на рішення Рокинівської селищної ради. Протест депутати відхилили. Тоді прокуратура,захищаючи інтереси дирекцієї ВАТ «Волиньрибгоспу»,подали заяву в суд. Господарський суд області тривалий час розглядав матеріали справи за позовом ВАТ «Волиньрибгосп» до Рокинівської селищної ради. Орендуючи 74,75 га землі,в тому числі й три великі ставки,ВАТ «Волиньрибгосп» намагався і надалі користуватися цією землею та водними плесами на таких самих умовах,як раніше,але вже не п`ять,а 25 років. Проте депутати Рокинівської селищної ради вирішили інакше і твердо на тому стояли. Завдяки стійкій позиції і рішучості депутатів селищної ради,допомозі завідувача сектором екомережі та розвитку заповідної справи держуправління охорони навколишнього природного середовища в області Ігоря Квача,фаховій консультації біолога-еколога Ганни Середюк,юридичному забезпеченню голови правозахисної організації,кандидата юридичних наук Степана Василюка,суддя господарського суду області Світлана Філатова,розглянувши позов ВАТ «Волиньрибгосп» до Рокинівської селищної ради про визнання недійсним її рішень,не знайшла підстав для його задоволення.
Однак голова Рокинівської селищної ради Марія Піскар скерувала справу на свій власний,зовсім не «хлопський» розсуд. Вона заключила з ВАТ «Волиньрибгосп» договір про оренду земельної ділянки,загальною площею майже 75 гектарів на 5 років,не переймаючись тендерами тощо. Та орендар,відчуваючи відкриту прихильність керманича селищної ради,не виконував покладених на нього обов`язків,тобто не сплачував вчасно орендну плату,не допускав комісію провести повну їх інвентаризацію,неодноразово допускав порушення природоохоронного законодавства,що підтверджується приписами прокуратури та екоінспекції.
На часті зауваження і вимоги активістів,Рокинівська селищна рада змушена була подати в суд на ВАТ «Волиньрибгосп». Про це повідомляли в ЗМІ під гучною назвою – «Рокинівська сільська рада судиться із відкритим акціонерним товариством «Волиньрибгосп». (21.10.2013 Суспільство).
Згідно з договором сума річної орендної плати становить майже 58 тисяч гривень. Відповідач стверджує,що заборгованість у розмірі 45 тисяч гривень є повністю погашеною. Проте суд підтвердив наявність боргу. Згідно з договором,суборендар зобов`язаний погасити заборованість суборендодавця шляхом перерахування коштів на рахунок початкового орендодавця,тобто Рокинівської сільської ради,при тому,що договірних відносин і відповідно зобов`язань між останнім та ТзОВ «Трансгазіндастрі» немає. Між ВАТ «Волиньрибгосп» та ТзОВ «Трансгазіндастрі АГ» укладено було договір суборенди,згідно якого товариство «Волиньрибгосп» передало в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду,яка знаходиться в межах населеного пункту на території Рокинівської селищної ради Луцького району Волинської області на підставі суборенди.
Потім була стаття знову у газеті «Волинь нова» «Хто наведе лад у «Волиньрибгоспі»? (12.01.14). В ній йшлося про депутатський запит голови Луцької районної ради Ігора Волошенюка,підтриманий рішенням районної ради від 25.12.2013 № 28/3,до начальника УМВС України в області О. Д. Терещука,начальника державної інспекції сільського господарства в області С. В. Горбача,прокурора Луцького району С. М. Масалова,начальника Луцького РВ УМВС України в області С. А. Тягунова.
«До мене як до голови районної ради неодноразово звертались громадяни,які працювали на підприємстві ВАТ «Волиньрибгосп»,що зареєстроване в смт Рокині Луцького району. Вони нарікають на незаконне звільнення їх з роботи та невиплату заробітної плати.
Нині ВАТ «Волиньрибгосп» господарську діяльність здійснює неефективно,а точніше,взагалі не проводить. Орендну плату за земельні ділянки та водні плеса,які орендує на території трьох сільських та однієї селищної ради (Чаруків,Несвіч,Садів,Рокині),не сплачує з 2010 року. До районного та місцевих бюджетів заборгувало більше 400 тис. грн,що стало причиною невиконання доходної частини бюджету та призвело до незабезпечення в повному обсязі видатків на соціальну сферу цих органів місцевого самоврядування. Земельні ділянки перебувають у неналежному стані,захаращені очеретом і чагарниками,а багато з них,взагалі,не використовуються. Інженерні споруди на деяких водних об’єктах відсутні,або вийшли з ладу.
Враховуючи вищевикладене,прошу вас розібратися в законності ситуації,вжити невідкладних заходів,перевірити вказані факти,внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та притягнути винних осіб до відповідальності.Ми повинні захищати інтереси жителів району та вирішувати проблеми,з якими стикаються наші люди. Тому прошу правоохоронні органи звернути увагу на ситуацію,що склалася на підприємстві ВАТ «Волиньрибгосп»…».
Подібні листи-звернення писали і бувші керівники області Б.П.Клімчук,А.П.Грицюк,Григорій Омельченко – голова ГО «Антимафія»,екс-народний депутат України до Генеральної прокуратури. Звідти листи «спускали» на область,а обласна прокуратура – в район. А тут,не розібравшись,а може так як їм потрібно було,надсилали трафаретну відповідь,що,мовляв,не має складу злочину. Злочину особливого,можливо,і не має,але чому,ігноруючи рішення селищних і обласних рад,голова підписувала договори оренди ставків без тендера лише з одним і тим же одіозним «Рибгоспом»,який не платив плату за орендовані ставки,людям зарплату,не доглядав територію,не чистив ставки тощо? Таке логічне питання напрошується навіть у пересічного громадянина,жителя селища,тільки не у правоохоронних органів. Можливо тепер,уже НОВА ПОЛІЦІЯ,повернеться до цих ставків і виведе на чисту воду місцевих корупціонерів?
А поки що,«віз і нині там». Рокинівські ставки,які являються орнітологічними заказниками місцевого значення так і не належать громаді. Вони не можуть ними користуватися,відпочивати,ловити рибу,не для продажу,а хоч би для себе,щоб зварити юшку на відпочинку. Став №3 так і не передали і не приєднали до парку «Байрак»,щоб розширити заповідний фонд області і республіки. І ті два ставки також не виставили на тендер. Громада програла місцевій мафії,хоч і правильне прийняла рішення і виграла всі суди. Селищна рада до цього часу не може (або не хоче) дати тим ставкам раду. Тому і до цього часу ставки не набрані водою,стоять мов в пустелі Сахари. І це при тому,що Рокинівська селищна рада підписала «Охороне зобов’язання» з Волинською екоінспекцією. Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання,щодо якого встановлюється особливий режим охорони,відтворення і використання. Заказник створено з метою збереження водно-болотних угідь як місця оселення,гніздування та відпочинку багатьох видів птахів,серед яких качки і крачки,чомги і лисухи,лебедь-шипун і чайки тощо. Відповідно якого,воду на ставках потрібно спускати у жовтні,а набирати вже у листопаді місяці. Але ні для орендаря,ні для орендатора тут закони не писані.
Тому найгірше тепер почуваються водоплавні птахи,які не знаючи,що в країні криза,а вірніше,у головах,злітаються на свою Батьківщину,Богом даний і рідний край. Вони мають короткий обмежений час,щоб за весну і літо здійснити святу місію: знайти собі пару,звити гніздечко,нанести яєць,висидіти,вигодувати,виплекати,навчити плавати і літати,підготувати молодняк до далекої подорожі в теплі краї. Вони,мабуть,відчували,що тут заповідник,хоч і місцевого значення,але заповідник краси і безпеки. Та чи допоможуть їм тепер їхні «старші брати»,які називають себе «homo sapiens» в цій старій і новітній ситуації?
Додамо,порушення природоохоронного законодавства України у межах Заказника тягне за собою дисциплінарну,адміністративну,цивільну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.