Де зупиниться Кремль? Навіть у такій країні, як Фінляндія, яка має чималий досвід “розкодування” сигналів Росії, цього ніхто не береться сказати.
Східний кордон Фінляндії довжиною у понад 1300 кілометрів є найдовшим кордоном Європейського Союзу з Росією. Після закінчення Другої світової війни між країнами встановився мир. Але тепер, коли Росія неспровоковано атакувала іншого свого суверенного сусіда – Україну, – фіни приділяють набагато більше уваги темі власної безпеки.
Ми вирушаємо до найближчого до Гельсінкі прикордонного пункту пропуску Ваалімаа. Капітан Юссі Пеккала розповідає, що з моменту вторгнення Росії в Україну у лютому ситуація тут стабільна, якщо не брати до уваги, за його словами, відносно невелику кількість українців і росіян, що втікають від конфлікту.
“Звичайно, ми готові і готуємось до різноманітних ситуацій. Я б не сказав, що це “тривожний стан”, але якщо ситуація змінюється, то саме з прикордоння ці зміни помітно найперше”, – сказав він DW.
Будь-які зміни у ситуації у Фінляндії вважають вкрай небажаними для себе, адже у Гельсінкі десятиліттями працювали над підтримкою тонкого геостратегічного балансу, утримуючись від приєднання до військових альянсів, одночасно розвиваючи гуманітарні відносини з Москвою та розбудовуючи добре оснащену і висококваліфіковану армію.
Досі фіни вважали, що не потребують взаємних гарантій безпеки від країн-членів НАТО, адже більшість населення послідовно відхиляла ідеї щодо членства в Альянсі. Так було до 24 лютого, тобто, до початку нападу Росії на Україну.
Згідно з опитуванням національного мовника YLE, останніми тижнями зафіксовано раптову зміну настроїв. Так, 53 відсотки респондентів висловилися за вступ до НАТО. У березні цей показник зріс ще вище – до 62 відсотків.
Міністр оборони Фінляндії Антті Кайкконен заявив, що причини такої “величезної” підтримки НАТО є цілком зрозумілими. “Люди думали, що у 2020-х роках ми житимемо у мирні часи, але зараз маємо війну посеред Європи, не так далеко від Фінляндії”, – сказав він DW на початку цього місяця після переговорів у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. У зустрічі брав участь і його шведський колега.
Кайкконен додав, що в квітні фінський уряд представить парламенту оновлену оцінку зміни безпекової ситуації. Тож очікуються серйозні дебати щодо можливого членства в НАТО. Багато хто прогнозує, що наслідком парламентських та громадянських дебатів з цієї теми стане прагнення Фінляндії отримати членство.
Для фінів переосмислення ризиків для незалежності – це не лише про майбутнє, але й про минуле. Радянський Союз вторгся у Фінляндію в 1939 році. Під час Зимової війни, як і зараз в Україні, Москва виправдовувала напад тим, що це Фінляндія її спровокувала. Фіни зберегли свою незалежність величезною ціною життя, території та добробуту, воюючи фактично самостійно.
Відтоді вони не полишали готовності у разі потреби все повторити. Головна концепція – загальнонаціональна “територіальна самооборона”. Тож держава готує доросле населення до стійкості у разі виникнення будь-якої надзвичайної ситуації, спричиненої природними катаклізмами, аваріями або ж сусідом, готовим порушити державний кордон.
У Вантаа, передмісті Гельсінкі, військові резервісти тренуються, щоби підтримувати свої стрілецькі навички у найкращій формі. За останній місяць тут стало особливо людно: при цьому різко зросли як відвідування курсів самооборони, так і навчання для військових резервістів.
Голова клубу резервістів Вантаа Антті Кеттунен розповідає, що за перші два тижні після російського вторгнення в Україну кількість членів зросла на 20 відсотків до 250 осіб. “Нічого подібного раніше ми не бачили”, – ділиться він.
“Ситуація в Україні показує, що можливо все. Треба бути напоготові”, – погоджується голова Асоціації фінських резервістів Мінна Ненонен, але додає, що панічних настроїв немає. “Люди націлені на те, щоби вижити. А тепер саме настав час цьому вчитися”.
Але посилення обороноздатності, передбачене 5 статтею договору НАТО про взаємну оборону, таїть у собі й ризики, які досі утримували Фінляндію від прагнень членства. Та останнім часом Москва вже неодноразово прямо погрожувала “серйозними політичними та військовими наслідками”, якщо Фінляндія таки вирішить подати заявку на членство в Альянсі. Міністр оборони Кайкконен каже, що у Гельсінкі ставляться до цього серйозно. “Росія б так чи інакше відреагувала. Але як це виглядало б на практиці сказати неможливо”, – зазначив він.
Національний пам’ятник до 75-ї річниці завершення Зимової війни перед будівлею міноборони у Гельсінкі
З огляду на цю невизначеність, парламентський радник з питань зовнішньої політики Анрі Ванханен каже, що у питанні членства в НАТО для фінів настав момент істини – “зараз або ніколи”. “Якщо ми не приєднаємося, то треба знайти цьому пояснення. Що буде опорою нашої безпеки в майбутньому? Чи буде достатньо нашої тісної міжнародної оборонної співпраці з ЄС? Ми не знаємо”, – каже він.
Ванханен вважає, що членство Фінляндії вигідне і НАТО. “Ми не споживачі безпеки”, – сказав він і пояснив, що завдяки тому, що армія Фінляндії добре підготовлена у повній відповідності до стандартів НАТО, а також завдяки ключовій географічній позиції, “ми фактично є гарантами безпеки”.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook