Про це йшлося під час виїзного засідання голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці із представниками міністерств та відомств і громадою села Ветли на Любешівщині.
 
Скандал щодо встановлення державних меж триває уже давно. Мешканці села Ветли,яке межує із Білоруссю,бідкаються,що влада уже 25 років не може провести демаркацію кордону,у той час,як держава-сусідка цю справу уже завершує. Внаслідок неузгодженості дій,нарікають волиняни,Україна може втратити значний водний ресурс,зокрема відоме озеро Біле та прилеглі до нього водойми,а також частину земель.
 

 
Розмежування кордону між Україною та Білоруссю розпочалося ще у минулому році. Тоді,здавалося,уся документація для початку робіт була готова та затверджена. Втім,коли роботи таки розпочалися,обурилися місцеві мешканці волинського села.
 
Справа в тому,що у селі Ветли проходить Жирівський канал. За словами людей,він завжди належав Україні,про це твердять й місцеві старожили. Однак,по завершенню демаркації кордону,канал повинен перейти у власність Білорусі. Крім того,волиняни додають,що країна-сусідка зводить водосховище,вода до якого повинна потрапити саме по цьому каналу. Як наслідок,до Білорусі можуть “перетекти” водні багатства Волині,зокрема славнозвісне озеро Біле та прилеглі до нього водойми. Люди запевняють,що лишень озерами діло не обійдеться,оскільки здійснюючи демаркаційні роботи,білоруси уже заступили вглиб української землі,тож можуть принагідно відібрати й частку земельного ресурсу. Такі порушення уже були зафіксовані українською стороною,тоді сусіди нещадно вирубали за офіційними даними 139 волинських дерев. Після винесення їм претензії,білоруська сторона вибачилася та повернула деревину.
 
Однак і після цього Україна зволікає із встановленням державних меж і попри двічі виділені кошти на прикордонні стовпчики та знаки,не може довести діло до кінця.
 
Ветлівський сільський голова Любов Павлік наголошує,що сільрада досі не отримала жодного документа-пояснення щодо проведення демаркаційних робіт і пролягання кордону на території Волині. Вона зазначає,що місцеві люди такими діями не на жарт стурбовані,втім і пояснити їм законність чи незаконність робіт білорусів вона не може.
 

 
“Я перебуваю на посаді сільського голови з 2006 року. До 2015 року я не знала,що у Ветлах проводяться демаркаційні роботи. Жодних документів,жодних комісій за мій період на кордон не приїжджали і ним не займалися. Коли в січні цього року почали білоруси копати,ми вважаємо,нашу територію – місцеві жителі обурилися і підняли на сполох. Ми звернулися в район,в них документів абсолютно ніяких немає,в область — теж не було,щоб нам пояснити,що це все законно робиться. До цього часу,куди ми тільки листів не писали,і Президенту України,і Генеральному прокурору,і СБУ,і до обласної влади,і до десятьох депутатів Верховної Ради — всюди йдуть тільки відписки. Всі кажуть,що це по закону…”,- наголошує Любов Павлік.
 
Вона ж зауважує,що селяни почали боятися виникнення екологічної катастрофи,яку пов`язують із зведенням у Білорусі водосховища,яке сусіди планують наповнити водою із волинських озер.
 
“До цього часу,є старожили в Ветлах,які пам`ятають,що завжди був умовний кордон,який йшов по центру Жирівського каналу і був визнаний між білоруською і українською сторонами від 12 грудня 1990 року. Для чого змінили межі кордону — ми не розуміємо. До нас потрапила інформація з Білорусі,де пише,що в Маліновці будується велике водосховище. Вони його назвали Жирівське – 669 гектарів. Цей канал їх не влаштовує,через те,що він заріс чагарниками,дуже мала прохідність води і вони планують викопати ще один канал,який потягне воду. Я не кажу,що за один день в нас буде висушене Біле озеро,але наповнити 669 гектарів треба чимось. І це не тільки Біле озеро,а й Святе,Волянське і річка Прип`ять… Ми дали всюди запити,щоб нам надали копії документів по демаркації і делімітації кордонів,щоб дали топографічні карти. От зараз проводяться роботи,а я не можу визначити чи вони правильні чи ні. Білорусам ми вже не віримо,бо вони вже зайшли на нашу територію,ви уявляєте скільки дерев там може бути вирубано?! На мою думку,демаркація повинна проходити не так,мають бути попереджені сільські ради,держлісгоспи,їхні плани роботи. Чого в такому секреті тримаються документи – невідомо. Я сільський голова і маю пояснити людям,що там відбувається”,- нарікає жінка.
 
Аби розібратися із ситуацією,до села Ветли прибув голова Волинської облради Ігор Палиця. Разом із ним з робочим візитом приїхали голова фракції УКРОП в обласній раді В`ячеслав Рубльов та народний депутат України Тарас Батенко. Усі вони зустрілися із громадою села,аби почути їхнє незадоволення чи пропозиції щодо демаркації кордону і водночас допомогти у вирішенні проблеми.
 

 
Передусім,Ігор Палиця закликав селян не чинити надто рішучих кроків,ба навіть провокаційних і вирішувати проблему не емоціями,а “холодним розумом” та терпінням.
 
“Якщо будуть присутні емоції у нас всіх — це ні до чого не приведе. Тому що,якщо вийдете ви до кордону — це буде сприйняте як якась провокація. Ви бачите,як сьогодні в країні дуже легко навішуються ярлики… Тому ми повинні всі кроки робити дуже зважено: ніяких провокаційних заяв,ніяких емоцій,ніякої політики взагалі в цьому питанні не може бути. Я сьогодні аполітичний тут перед вами. Я сьогодні — голова обласної ради,представник депутатського корпусу і всієї волинської громади. Хочу вам сказати,що я тут для того,щоб разом з вами нікому не віддати ні одного квадратного сантиметра нашої землі… Тут не треба кричати чи поступатися,треба вимагати,щоб ми всі разом подивилися як воно колись було,от як було в Радянському Союзі так і має бути. Якщо Жирівський канал був наполовину до України — так він і має бути наполовину до України”,- наголосив Ігор Палиця.
 
Мешканці села не одразу сприйняли подібну пропозицію,оскільки налаштовані вони доволі категорично,це й зрозуміло,адже поступатися власною землею люди точно не хочуть. Власне тому,волиняни озвучували побоювання щодо ймовірної втрати землі,як це приміром відбулося у Криму та відбувається на Донбасі. Натомість самі селяни й відповіли,що подібна ситуація складається через надмірну доброту та безвідповідальність українського народу і влади.
 
“В нас залишається єдиний варіант: ми працюємо в рамках закону,доводимо,вимагаючи усі необхідні документи,що правда на нашій стороні і якщо Київ не допоможе нам у вирішенні цього питання,ми будемо звертатися до міжнародного суспільства і ні одного квадратного сантиметра волинської землі ми не віддамо”,- підкреслив Палиця.
 
Своєю чергою,нардеп Тарас Батенко додав,що у 1991 році розпочалися процеси між урядами двох країн України та Білорусі стосовно демаркації державного кордону і була створена спільна урядова комісія. Ця комісія працювала із 1993-го по 1997-ий роки і того ж таки року закінчилася процедура делімітації та демаркації. Тоді президенти двох країн вийшли на підписання великої державної угоди,яка була ратифікована двома парламентами і зареєстрована в ООН.
 
“Тобто в нас на папері державний кордон проведено,його треба нанести на місцевість. З 2013 року працює спільна міждержавна комісія по демаркації державного кордону. Проблема полягає в тому,що білоруси цей процес почали здійснювати минулого року,а українська сторона цього не поспішає робити”,- пояснює Батенко.
 
Він продовжує тим,що Держгеокадастр,отримавши минулоріч кошти з державного бюджету у сумі 5 мільйонів гривень,не використав ці кошти і вони були повернуті у казну. Більше того,цього року у держбюджеті знову заклали кошти у сумі більше трьох мільйонів гривень. Водночас,Батенко додає,що таблички та стовпчики уже є,оскільки їх безоплатно виготовила українська прикордонна служба,тож знаки залишилося просто поставити. Але й цей процес затягується через неможливість проведення тендерів,бо на участь в конкурсі погоджується тільки одна підрядна організація.
 
Ще однією проблемою,каже Батенко,є питання Жирівського каналу,оскільки українська сторона запевняє,що за документами об`єкт історично належав Білорусі. Тож питання є доволі суперечливим і для того,аби в ньому розібратися,необхідно зібрати усю доказову базу та усі матеріали,які раніше вивчали комісії до проведення демаркації.
 
Саме для цього,сьогодні у Ветли прибула також міжвідомча державна комісія,до складу якої увійшли представники Міністерства закордонних справ,Держприкордонслужби,Науково-дослідного інституту геодезії і картографії,Держагентства водних ресурсів та департаменту Держслужби України з питань геодезії,картографії та кадастру.
 
Фахівці просто у селі влаштували засідання комісії,аби таки визначитися із правильністю місця протягання межі двох сусідніх держав. Після палких дискусій,фахівці та громада таки зійшлися на тому,що ймовірно Жирівський канал все ж історично належав білорусам,просто через відсутність фактичного кордону,“присвоївся” волинянам. Докази цьому містяться у низці документів і ніде немає підтвердження протилежній версії.
 
Тож,потому люд перевів тему до того,що їх турбує втрата земель і водного ресурсу,що може виникнути внаслідок демаркаційних робіт з боку Білорусі. Побоювання волинян підтримав й Ігор Палиця і наголосив,що подібного розвитку подій в області допустити категорично не можна.
 
“Якщо будують водосховище,то воно має чимось наповнитися. Те,що риють канал,може бути своєрідною підготовкою до наповнення і позбавлення нас водного ресурсу. І щоб потім ми,через 2 роки,не розводили руками: куди ділася вода”,- зазначив голова Волиньради.
 
Власне тому Ігор Палиця запевнив людей,що обласна рада уже в четвер під час засідання чергової сесії прийме звернення до Верховної Ради про створення на державному рівні робочої групи. Водночас,на теренах Волині створять комісію,щоби процес демаркації просувати й на обласному рівні. Відповідні комісії та робочі групи займатимуться “підняттям” та вивченням усієї документації,яка була напрацьована щодо питань визначення меж обох сусідніх країн.
 
“Я думаю,що на рівні області нам вдасться звернутися в усі органи і установи,які мали до цього процесу відношення,і емоції на це не повинні вплинути. Я сподіваюсь,що ми зможемо зібрати усі матеріали протягом місяця”,- резюмував голова Волиньради.
 
Відповідну пропозицію поки підтримали й представники громади,однак додали,що із вивченням документації варто було б поспішити,адже демаркацію кордону білоруси планують завершити до кінця серпня,а потому бити на сполох волинянам уже буде зась.
 
Автор публікації – Ілона КАРПЮК