З оплатою українцями комунальних послуг склалася парадоксальна ситуація: у 2019 році споживачі платили за рахунками набагато краще, ніж у 2018-му, при цьому борги по комуналці збільшилися більш ніж на 8 млрд грн, досягнувши майже 64 млрд грн. Про те, чому борги виросли і що потрібно зробити, щоб вони стали меншими пише Главком.

Чому зростають борги
Економіст Олег Пендзин (Економічний дискусійний клуб) роз’яснив, чому в процентах оплата поліпшується, а в грошах – борги ростуть.

«Порівняємо передову по оплаті Закарпатську область і відстаючу Луганську, – аналізує експерт. – У 2018 році борг по Закарпаттю склав 340 млн грн при рівні оплати 82,8%. У 2019 році борг по області зменшився на 14 млн грн за рахунок переплати в 5,9%. На Луганщині борг у 2018 році склав 840 млн грн при рівні оплати 61,6%. У 2019 році борг по області ще збільшився на 644 млн грн, хоча й рівень оплати зріс відразу на 12,5%, або до 74,1%. Тобто в процентах луганчани платили краще, а в грошах – збирали борги.

Аналогічна картина ще у 18 областях, а також в Києві: там платять у відсотках більше, ніж рік тому, від сум, виставлених в рахунках, але в грошах борги все одно зростають. Лише чотири області, крім Закарпатської – це Чернівецька, Тернопільська, Волинська та Львівська, – зуміли погасити за 2019 рік частку попередніх боргів. Але оскільки по населенню, а значить, і за величиною платежів у кожній області, – вони непорівнянні з набагато більш населеними регіонами, перш за все «недисциплінованими» східними областями, то їх переплата в масштабах країни не може перекрити недоплату цих регіонів. А в процентах середні по країні розрахунки Держслужби статистики арифметично показують поліпшення».

Що буде далі 
Олег Пендзин песимістичний: на його думку, негативну тенденцію переломити навряд чи вдасться, хоча б з тієї причини, що численне населення східних регіонів погано платить за комуналку не тому, що не хоче, а тому, що не має можливості.

«Східні області – індустріальні, а у нас за 2019 рік промисловість впала на 8,5%, рівень безробіття тут майже вдвічі вищий по країні – 15%, – аналізує Пендзин. – Багато там працюють неповний тиждень, субсидія їм не призначається через «високі» доходи, і якщо вибирати: прогодувати сім’ю або оплатити комунальні послуги, то вибір очевидний. А ось на заході картина інша – там багато трудових мігрантів, рівень життя стає все вищим, тому і борги по компослугах там не тільки не збирають, а й погашають. До того ж у нас поки ліберальна політика по відношенню до боржників: воду, опалення не відключають, з квартир не виселяють. Але зростання боргів у недалекому майбутньому призведе до того, що не тільки боржники, а й добросовісні платники залишаться без комунальних послуг з технічних причин – це повний знос устаткування теплоенерго, водоканалів, водопровідних та інших мереж».

Але є й інші думки. Так, глава Асоціації професійних управителів нерухомістю України кандидат юридичних наук Андрій Никончук зауважив новий тренд: люди все більше хочуть об’єднуватися, створивши в своїх будинках ОСББ.
«Раніше в країні було близько 20 тисяч ОСББ, зараз вже 32 тисячі з 180 тисяч багатоповерхівок в країні, – навів цифри Никончук. – Це підвищує колективну відповідальність боржників перед сусідами за несплату. Створенням ОСББ все більше цікавляться люди похилого віку, пенсіонери, ще недавно вони були скептичними з цього приводу. Свою роль відіграє і новий інститут керуючих будинками: їх стає все більше, до цих фахівців звертаються мешканці за роз’ясненням – що буде якщо не платити, як реструктуризувати борги. І намагаються поступово розраховуватися. Та й керуючі компанії (колишні ЖЕКи), і голови ОСББ активніше стягують борги через суд. Активізувалися так звані «колектори». Все це підвищує платіжну дисципліну».

Так, з огляду на ситуацію, що склалася, неплатниками комуналки  не проти зайнятися колишні ЖЕКи, колектори (рекетири) і сусіди.
Також, за словами Нікончука, відсоток оплати за комуналку підняли ще два фактори: введення пені і монетизація субсидій. Особливо спрацював другий фактор. Всупереч сумнівам скептиків, що субсидіанти проїдять отриману від держави допомогу у вигляді готівки, а не розрахуються за компослуги, на ділі вийшло навпаки. Люди сумлінно платили, побоюючись, що у них відберуть субсидії готівкою. У селах субсидіанти, де субсидії великі за рахунок опалення будинків газом, утепливши будинки, менше його витрачають, в містах субсидіанти скоротили споживання води і електроенергії, щоб заощадити частину держдопомоги.

З тим, що монетизація субсидій підвищила рівень оплати, згоден і президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Але, на його думку, комунальні служби лукавлять, кажучи про величезні борги за комунальні послуги.

Експерти впевнені, що з настанням ринкових відносин і тотального обліку комунальних послуг, що поставляються, «вибивати» борги постачальники стануть активніше. Тому боржникам варто задуматися, як розрахуватися з найменшими для себе втратами. Найпростіший шлях для цього – реструктуризація (розстрочка) несплаченого. Поки тут цифри не вражають: за 2019 рік лише 68 тис. боржників з декількох мільйонів осіб реструктуризували борги на 532 млн грн. Це менше 1% від усієї суми заборгованості.