Як розповів нашому виданню Микола Мартинюк,«Головною метою поїздки був цикл взаємних презентацій болгарсько-українських проектів – книги-білінгви філософських ліричних фрагментів «Игли в съня/Голки уві сні» Анжели Димчевої,де я спільно з Віктором Мельником виступив в іпостасі перекладача,представлення теж у нашому з Віктором виконанні книги поетичних перекладів «Читання піску» Бойки Драгомірецької та моєї поетичної збірки «Сага за свещи» («Сага про свічі») в перекладі болгарською Димитра Христова. Перша книжка побачила світ в Україні в середині січня у поліграфічно-видавничому домі «Твердиня»,дві інші – фактично одного дня – першого березня – паралельно,відповідно,знову-таки в луцькій «Твердині» і софійському видавництві «Мултипринт».
 
Знаково,що презентаційні імпрези відбувалися в столиці Болгарії у Шевченківські дні,дев’ятого і десятого березня. За словами Микола Мартинюка,під час його перебування в Софії «відбувся офіційний прийом в Союзі Болгарських Письменників,в ході якого голова цієї творчої письменницької організації Боян Ангелов розповів про саму Спілку,про її місце в житті Болгарії,про особливості та перспективи міжнародної співпраці. Він ознайомив з творчим доробком провідних майстрів слова,котрі творили і творять сучасну історію літературної Болгарії. Димитр Христов представив мене як митця,розповів про нюанси наших творчих взаємин та інтересів,підготовку взаємовигідних книжкових проектів між Волинню і Балканами,наголосив,що спеціально до цього приїзду в болгарському часописові «Словото днес» («Слово сьогодні») вміщено мою і Віктора Мельника добірки в перекладі болгарською,які загалом репрезентують наші персоналії та творчість тутешньому читачеві». А відтак,це «літературне кавування» завершилося обміном книг,які у перспективі можуть перерости в серйозні й цікаві болгарсько-українські проекти.
 
Цього дня у мистецькій книжковій крамниці «Софія-прес» відбувся вечір української поезії за участю заступника Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Болгарії Ганни Тертичної та аташе з питань культури Посольства України в Болгарії Тетяни Кононової,широкого кола української діаспори в Софії,студентів відділення україністики,яке цього днями,до речі,святкувало 20-річчя з часу створення,Софійського університету імені Св. Климента Охридського,місцевої творчої інтелігенції. Учасниками цього творчого дійства стали: з українського боку – Микола Мартинюк,письменниця Анна Багряна,львів’янка,викладач Софійського університету Оля Сорока,з болгарського – письменники Боян Ангелов,Захарі Іванов,Димитр Христов,Анжела Димчева,Бойка Драгомірецька,Віолета Христова,Георгі Атанасов,Катя Кремзер,Славимир Генчев,Ніко Стоянов,Бойко Вачев та інші. Попри те,особливий довірливий тон цього міжнародного спілкування задав виступ популярного співочого тріо «И» у складі Марини Драгомірецької,Златіни Тодорової та Елеонори Лонтової,яке виконало дві українські й одну болгарську народні пісні,що тільки додало неповторної атмосфери самому святу.
 
Другий день перебування волинянина в Софії розпочався з візиту в головний офіс (до слова,колишню штаб-квартиру місцевого гестапо) Асоціації Софійських Письменників,де він мав змогу поспілкуватися особисто з її очільником Захарі Івановим,ознайомитися з роботою цієї творчої структури,основними періодичними й неперіодичними виданнями – часописом «Световете»,котрий виходить у 26 країнах світу,його інтернет-версією,що має достоту високу відвідуваність користувачів,антологіями болгарської й української поезії,авторськими книгами,а ще виставкою карикатури художника Тодора Климентова. Захарі Іванов розповів також про особливості співпраці Асоціації з місцевою владою,Софійською мерією,Болгарсько-італійським концерном,приватною австрійською бізнес-структурою,які активно допомагають вирішувати творчі й фінансові питання та проблеми,поділився спогадами про давні плідні творчі взаємини з Петром Засенком,Дмитром Білоусом,Миколою Сингаївським,Миколою Вінграновським,Дмитром Павличком,Іваном Драчем,іншими відомими українцями,озвучив інформацію про недавнє підписання в Києві спільного з НСПУ меморандуму,за яким попередньо домовлено і невдовзі,орієнтовно – восени нинішнього року,має відбутися взаємообмін молодими письменниками з наступним тримісячним вивченням,відповідно,болгарської й української мов і їхньою адресною фаховою підготовкою як перекладачів-белетристів. Далі творче спілкування продовжилося званим обідом у Болгарському культурному центрі за участю письменників і бізнесменів Христо Славова й Георгі Гилова. Принагідно присутні оглянули передювілейну виставку художніх полотен живописця Благовеста Зерліева.
 
Як і планувалося,заходи цього дня завершилися представленням книги «Игли в съня/Голки уві сні» Анжели Димчевої в Національному Палаці Культури Болгарії – літературному клубі «Перото» («Перо»),яке модерувала співавторка письменниці,художниця,журналістка Райна Дамяні. У мистецькій вечірній імпрезі взяли і мовили слово письменники та художники,друзі авторки,зокрема,Захарі Іванов,Димитр Христов,Анна Багряна,Анжела Димчева,Бойка Драгомірецька,Димитр Васін,Павліна Павлова,Максим Максимов,Катя Кремзер,Бісерка Райкова,Тотко Найденов,Георгі Константинов,Хайрі Хамдан та інші. «Я у своєму виступі на презентації розповів про особливості появи задуму та власне матеріалізації проекту в такому вигляді,яким його отримали читачі,нюанси і труднощі перекладацької роботи,привідкрив інші плани творчої взаємодії з балканськими побратимами й посестрами»,- зазначив М. Мартинюк. Короткі спічі тих,хто виступив цього вечора,були перемежовані класичною музикою у виконання піаністки Міли Міхової. Прозвучали окремі сторінки презентованої книги з уст авторки й волинянина як перекладача.
 
Відтак учасники дійств наголошували,що ці творчі заходи – одні з найбільш промовистих за останні кілька років між Болгарією й Україною. Третього дня в Софії спільно з Анжелою Димчевою і Бойкою Драгомірецькою Микола Мартинюк переглянув експозицію в Національному історичному музеї Болгарії,побував у гостях в людини-легенди,класика болгарської літератури,поета Любомира Левчева. Цей митець поділився спогадами про свої поїздки у складі урядових делегацій в Україну,продемонстрував високу державну нагороду – орден «За заслуги»,який 1997 року йому вручив особисто тодішній Президент України Леонід Кучма,продемонстрував українське видання своїх поетичних творів «Зорешлях». А відтак розповів про творчі взаємини з Дмитром Павличком,Іваном Драчем,Миколою Сингаївським,Романом Лубківським,підписав книгу своїх вибраних поезій «Сімдесят сім».
 
І нарешті,під «завісу своєї мандрівної творчої епопеї»,в останній день перебування у Болгарії,наш земляка разом з Димитром Христовим та Анею Багряною поклав квіти пам’ятника Тарасові Шевченку. А після цього відвідав меморіальну кав’ярню «До і після» на вулиці Христо Белчева,12,де любила бувати за свого приїзду до Софії,брала участь у творчих імпрезах Леся Українка.
 
Микола Мартнюк також зустрівся з Христо Черняевим,переклад поетичної книги «Єдина любов» якого завершує та сподівається зреалізувати так само білінгвою.