Таку думку в коментарі Gazeta.ua висловив волонтер,депутат Львівської облради Андрій Ковч.
 
Чоловік разом з львівськими волонтерами привіз українські книжки для будинку дитячої та юнацької творчості міста Авдіївка.
 
“На початку війни поширювалась така думка,що нам потрібно відмовитися від Донбасу,як від злоякісної пухлини. Вважаю,що це б не зупинило нашого ворога. Його геополітичні апетити значно більші ніж Донецька і Луганська області. До того ж,це наші землі,які я не бачу підстав комусь віддавати. Про який можна говорити сепаратизм Донецька чи Луганська? Коли Донецьк чи Луганськ існував окремо від території України?”,- каже волонтер.
 
На його переконання,мешканці Луганщини в більшій мірі є носіями української культури ніж жителі Донеччини.
 
“Ментальність луганчан і донеччан дуже відрізняється. Луганщина – це земля хліборобів. Там багато сіл,де люди зберегли українську культуру. Минулого року на День Незалежності я мав нагоду побувати в селі Мілове в Луганській області,через яке пролягає кордон з Росією. Я був вражений,коли бачив там людей в колоритних вишиванках. Також бачив як поблизу російського кордону йшли дві пані,одна одягнена в синю сукню,інша в жовту. Це виглядало як жовто-блактиний прапор і я впевнений,вони одяглися так навмисно”,- розповідає Андрій Ковч.
 

 
За його словами,без підтримки місцевого населення,Україні цю війну буде важко виграти.
 
“Поки ми не зможемо показати,що ми є однією нацією,до тих пір вони будуть вважати нас завойовниками,які прийшли на їхню землю. Змінити думку місцевих ми можемо увагою,піклуванням і передачею своєї культури. Коли вони зрозуміють,що ми не їмо дітей,не торгуємо рабами вони усвідомлять,що ми є тими,хто бажає бути разом. Ми їх змінимо. Адже якщо комусь вдалося їх зазомбувати,їх однозначно можливо роззомбувати”,- вважає волонтер.
 
На його думку,якщо старших людей на Донбасі змінити важко,то середнє покоління і діти готові сприймати нову інформацію.
 
“Їхня проблема в тому,що вони не відчувають себе українцями,бо не виховувались в дусі українського патріотизму. Нас десятиліттями роз`єднували. Тому зараз потрібно пропагувати ідею українського Донбасу. Веземо дітям україномовні книжки з патріотичним забарвленням,які сповідують дух козацтва та князів Київської Русі,які показують,що Україна має велику і багату історію. На території Донбасу колись жили козаки і відомі громадські діячі. Якщо сказати,що ви є нащадками цих славних українців,можливо з часом,вони зрозуміють,що українцем бути гордо і треба цим пишатися”,- говорить волонтер.
 
“Діти у нас більш українізовані за дорослих – в школах спілкуються українською мовою. Немає такої проблеми,що вони її не розуміють чи не хочуть вчити. У кожній школі Авдіївки є україномовні класи,які існують ще з 1994 року. А з минулого року набираємо перші класи тільки з українською мовою навчання”,- розповіла вчитель ЗОШ №7 і методист відділу освіти міста Авдіївка Людмила Сіліна.
 
За її словами,сьогодні в Авдіївці працюють всі школи,в місті є світло та опалення,а обстріли по житловим кварталам дещо зменшились.
 
“По житловим будинкам зараз менше гатять,більше по “промці”,хоча вже не так інтенсивно як раніше. Коли були обстріли 31 січня і 1 лютого,два дні діти вчилися дистанційно. Деякі сім`ї з дітьми виїхали. Людям до цього вже не звикати,стараємось один одному допомагати”,- каже вчителька.