Як зазначає Береза,- «Корупція була є і залишається найбільшою проблемою в Україні,і,на моє глибоке переконання,є не менш небезпечним ворогом,ніж армія російських найманців на Сході».
А відтак,як член Комітету Верховної Ради з протидії та запобігання корупції нагадує,що питання антикорупційної експертизи законопроектів в українському парламенті складне та неоднозначне.
«У зв’язку з цим,- каже депутат,- існує дві ключові схеми саботажу антикорупційної експертизи законопроектів: голосування за законопроект без висновку комітету та закладення розмитих визначень та понять в сам текст документу».
Береза пояснює,що: «Перша схема працює наступним чином: Кабінет міністрів реєструє законопроект у Апараті ВР,комітет ВР швидко перехоплює ініціативу та визнає законопроект корупційним,громадськість,як завжди,має свою думку. Єдину позицію напрацювати не видається можливим через різність підходів до аналізу. На весь цей процес витрачається купа часу,а поки відбувається всім відома ситуація «лебедя,рака і щуки»,законопроект під лозунгом «це потрібно воюючій країні» голосується у першому читанні – без висновків,без експертизи,іноді навіть без ознайомлення з текстом самими голосувальниками».
Після першого читання цей законопроект йде в профільний комітет «на доопрацювання до другого читання,де його «дошліфують» лоббісти. Такий простий і такий дієвий механізм «кидалова». Так з’являються нові монополії,пропадають мільйони бюджетних коштів,що спрямовуються невідомо куди,а частіше за все на бізнес проекти пана Іванчука,Мартиненка,Кононенка,Коломойського та інших. В програші залишаються тільки люди,які утримують на свої податки всю цю компанію «державно-приватного партнерства».
Загалом же,висловившись і про другу схему,нардеп зазначає: «В наших реаліях,на жаль,серед депутатів досі поширений популярний вид політичного спорту – «протягни закон та заробляй»,а український досвід закладення корупційних схем через законопроекти може суттєво збагатити практику західноєвропейських юристів». А наостанок він зізнається,що за за рік свооєї каденції і так і не зумів «розгадати «код Гройсмана»,відповідно до якого визначають,який законопроект вноситься в зал,а який роками лежить під сукном».