В умовах української кризи політика Заходу перетворилася «в чисто інстинктивну ескалацію санкцій»,а у президента Путіна теж вичерпалися ідеї,пише в статті для «The Financial Times» Родрік Бретуейт,екс-посол Великобританії в Москві (1988-1992). На думку автора,обом сторонам потрібне якесь більш активне й оригінальне рішення,яке дасть не сила,а «зневажуване мистецтво дипломатії».

Путін,вважає він,поки не домігся,щоб Україна стала нейтральною країною і належним чином враховувала всі бажання Росії. Успіхи Заходу теж не блискучі: «Розвіялися надії на те,що Україна включиться в західний проект як член ЄС і НАТО. Тепер наша так звана політика складається з трьох частин»,- пише автор. Перша: вдихнути нове життя в НАТО і заспокоїти його східних членів. «Друга – за допомогою санкцій примусити Путіна змінити його політику або,можливо,спонукати його приятелів до його повалення». Третя – зробити Україну стабільною,процвітаючою і єдиною.

Бретуейт зауважує,що «сидіти склавши руки,чекаючи капітуляції Путіна» – це не політика. Кінцеве завдання – щоб Україна жила в світі з самою собою і сусідами. «В осяжному майбутньому її членство в НАТО не передбачається. Крим залишиться російським. Але для початку потрібно домовитися про припинення вогню. Те,що потрібно залагодити шляхом негайного врегулювання: взаємовигідні торговельні зв`язки України з її сусідами,в тому числі з ЄС і Росією; енергійні спроби стабілізації економіки; поліпшені гарантії прав російськомовних,можливо,при певному делегуванні прав,але із збереженням цілісності Української держави; та припинення втручання зовнішніх сил у справи України»,- йдеться в статті.

Автор пропонує своє вирішення питання про нейтралітет: записати в конституції,що «Україна залишиться неприєднаною державою,якщо тільки дві третини населення не проголосують за зміни».