Експерт констатує: «Країна,котра пережила неймовірний революційний підйом,десятки тисяч патріотів якої готові були беззбройними йти на захист своєї свободи й гідності,ця країна через два місяці безвольно опустила руки й дозволяє глумитися над собою купці напівп`яних одурених людей. Нехай і керованих якимись фантастичними спецслужбами».

Він висловлює сумнів,начебто в Україні для організації протидії агресії й тероризму нема ні переконливих аргументів,ані розумних і досвідчених спеціалістів,ані відповідного технічного забезпечення. Відтак експерт радить владцям: «У вас немає досвідченого міністра внутрішніх справ – знайдіть і поставте досвідченого,який не листи у Фейсбук строчитиме,а займеться ділом! У країні десяток таких профі. У вас немає надійної міліції – звільніть нинішню й замініть вірною та достойною. Для цього знадобиться не більше тижня. Дві третини населення навіть у найзбуреніших містах не підтримують агресорів і,судячи по стихійним виступам,ладні допомагати центральній і місцевій владі в наведенні порядку. У вас немає керівників спецслужб,які донині спеціалізувалися лише на кришуванні бізнесу або його «доїнні» – пошукайте їх не за принципом особистої вірності чи партійної належності,а за професіональними якостями».

Експерт посилання на труднощі,безпорадність і недосвідченість називає блефом,яким прикривається корпоративний інтерес,відсутністю «волі й бажання виконувати свій службовий обов`язок». Він зауважує: «Реальна перспектива втратити владу після президентських виборів,котрі неухильно наближаються,паралізує ваш мозок і примушує шукати рятівний вихід. І ви готові здати якщо не всю,то принаймні частину країни,допустити криваве протистояння між її громадянами,аби лише зірвати президентські вибори й не допустити до влади свого конкурента».

Аналітик також радить українським владцям менше писати листів Путіну і звернень до вищого керівництва Росії із проханням розглянути зойки й страждання. Натомість він рекомендує зайнятися серйозною підготовкою до відсічі зовнішньому агресору. «І не треба все валити на Росію. Забудьте нині про неї. Там своїх проблем удосталь,– наголошує Мороз. – Повірте,значно краще жити при важкому народженні нації,ніж при легкому й бездумному її згасанні».