Якщо навіть рік тому найдосвідченіші геополітики дружно не бачили,що реанімуються імперські привиди в Кремлі,то останній тиждень дав ще більше підстав,аби позбутися будь-якого сумніву: прийдешнє – під знаком непрогнозованості. А ще – фатальної здатності наступати на ті самі «історичні» граблі та безсилля перед вульгарною силою. Тож порівняння про стилістику Гітлера,який розпочав встановлення «порядку» з Чехії,а відтак з Австрії та Польщі,що започаткувало Другу світову війну,із методикою встановлення Путіним «Русского мира» не зовсім фантастичні. Хіба що з уточнененням: «преамбулою»,«випаленою територією» до Третьої світової,цілком вірогідно,суджено стати Україні.

Утім,тиждень,що завершував половину вересня,нагадував про знакові події в контексті реалій. Зокрема – про те,що 13 років тому сталася наймасштабніша терористична атака сучасності,коли в Нью-Йорку 3000 людей загинули в результаті захоплення терористами Аль-Каїди 4 літаків і тарану ними Пентагону і веж Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку. Експерти також переконували,що цьогорічне 12 вересня стало «чорною п’ятницею» для РФ,оскільки синхронно почали діяти економічні санкції ЄС та України. Тоді ж Росія,ніби у відповідь,припинила виведення своїх окупаційних підрозділів із Донбасу. А відтак настала черга енної «чорної п’ятниці» для України – наша країна та ЄС,за наполяганням РФ,відклала застосування Угоди про асоціацію до 31 грудня 2015 року. На фоні ще «живої» трагедії «Іловайського котла» цей «один крок назад» радше здається тактичним,аніж стратегічним. Хоча…

Ціна за кожне перемир’я (навіть тимчасове) може виявитися песимістичнішою,ніж вважали найвідчайдушніші скептики. Наразі ж виборча кампанія до ВР буде «відволікаючим маневром». Адже не знято з порядку денного доленосні питання,й відчуття поразки має всі шанси відгукнутися не тільки деморалізацією суспільства,а й стати сприятливим підґрунтям для реалізації добре засвоєного Кремлем принципу «розподіляй і володарюй». У кожному разі,Москва ним ефективно скористувалася,коли знищувала УНР.

Зараз же,безумовно,йдеться не тільки про українську жертву на шляху до фантасмагорійної путінської імперії. Наяву «злам» світового порядку,нове «перекроювання» не тільки територій. «Собиратель»,скільки б перед ним не принижувалися,не зупиниться ні перед чим. Навряд чи він дозволить,аби сталінський «подвиг» щодо знищення мільйонів українців (у тому числі – й тих,хто не мав етнічної української приналежності) залишався рекордним. Людина,в якій,напевне,майже не залишилося нічого людського,творитиме пекло доти,доки не опиниться сама в пекельному вогні. Інше питання,що за час свого володарювання «цар» зумів інфікувати вірусом націонал-шовнізму,замішаного на месіанській доктрині «Русского мира»,понад 80% жителів РФ.

Чи є підстави порівнювати,вслід за речником міністра МВС Артемом Геращенком,мінські та подальші домовленості з мюнхенськими? Чи варто сподіватися,що Кремль не продовжить «освобождение Новороссии»? Звичайно,за будь-якого «розкладу» подій,не слід відмовлятися і від права на безнадійне сподівання в торжестві добра,і від відповідального персонального вчинку,аби зло було подолане. У цьому переконували й події та тенденції тижня,що вже у володінні історії. Тим паче,що,як підкреслив голова Одеської облради Олексій Гончаренко ( «УП»),«саме життя ставить нас у центр антипутінського альянсу,а,значить,робить авангардом Західного світу. Ми нарешті (хай і не по своїй волі) покинули задвірки світової політики. Тепер ми повинні довести,що «Ще не вмерла України и слава,і воля».

«Ми розраховуємо лише на себе»

«Вірю,що зусилля дипломатів увінчаються успіхом»,- сказав Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з військовими Першої оперативної бригади Національної Гвардії,9-м та 23-м батальйонами територіальної оборони,військовослужбовцями Державної прикордонної служби (тут і далі посилаючись на прес-службу Президента України). Водночас Глава держави зауважив,що військовослужбовці мають бути готовими до захисту. «Нас це не повинно розслабляти. Ми добре знаємо свого ворога і ціну його словам. У мене немає ілюзій щодо нашого супротивника,але є надія»,- сказав він. Президент також зазначив,що українська армія змінюватиме оборону як в тактичному,так і в стратегічному плані. Цьому сприятиме розширення співпраці з НАТО,переконаний він. «З низкою країн НАТО вдалося домовитися про пряме постачання сучасної зброї,яка допоможе нам захиститися і перемогти. Хоча ми розраховуємо лише на себе,але нам життєво необхідна фінансова та технічна військова допомога. І ми її отримаємо»,- констатував Петро Порошенко. Він також звернув увагу на те,що по суті,боєздатність української армії було відновлено «з коліс,лише шість місяців тому».

«Ми здійснили масштабне перегрупування сил і продовжуємо робити все можливе й неможливе для того,щоб не допустити подальшого наступу ворога»,- сказав Глава держави,назвавши Маріуполь одним із яскравих прикладів об’єднання зусиль влади,військових та народу задля оборони не лише міста,а й решти території країни. «Ворог не в Карпатах саме тому,що ви своїми грудьми прикриваєте Україну тут,в приазовських степах»,- констатував він.

«Нинішня перемога Путіна – тактична,майже піррова»

Політичний аналітик Володимир Горбач з приводу відтермінування чинності Угоди про асоціацію з ЄС зазначає в «УП»: «Нічого трагічного не сталося. ЄС вирішив допомогти Путіну зберегти обличчя. Допомогти йому власним,євросоюзівським коштом. Бо вони узагалі усі питання вирішують за допомогою власних грошей. Наші товари і послуги збережуть нинішній де-факто безмитний режим на їхньому,євросоюзівському ринку. Їхні товари на нашому ринку будуть обкладатися митом ще до початку 2016 року,поповнюючи український бюджет. У наших двосторонніх відносинах з ЄС виграють виробники і казна,але програють споживачі імпортованих звідти товарів. Нічого не поробиш,усе одно до відновлення економіки нам,споживачам,доведеться потерпіти». Він підкреслює,що й «Угода про асоціацію з ЄС,крім положень про зону вільної торгівлі,вступить у силу з 1 листопада. А ті положення,які підпадають під повноваження національних урядів чекатимуть ратифікації усіма 28 країнами-членами ЄС. Як правило вони тривають до 2-х років. Можуть устигнути й до 1 січня 2016-го».

Експерт констатує: «Путін може справді відзначати перемогу,це сумно для нас,але правда. Він змусив Євросоюз заплатити за себе. Зовні це виглядає як договір за формулою «мир в обмін на збереження обличчя Путіна». Це справді спроба умиротворення агресора і окупанта,моральна капітуляція Європи. Він зможе сказати своїм рашистам: «Я змусив Захід капітулювати перед силою російської зброї!» і насолоджуватися аплодисментами. Він може навіть змусити донбаських бандитів дотримуватися мінського протоколу для перемир`я і перейти до політичного врегулювання збройного конфлікту». Правда,Горбач сумнівається,що продовжувач справи кривавих московських тиранів цього захоче. «Швидше протилежне,він використає цей час до 2016 року,аби продовжувати руйнувати нашу країну,- попереджає аналітик. – Щоб інтегрувати в Євразійський союз якщо не усю Україну,то хоча б оті квазі ДНР-ЛНР».

Наголошуючи,що «кремлівська п`ята колона або «корисні ідіоти» не повинні потрапити в парламент,або хоча б становити там некритичну меншість»,експерт не сумнівається,що «нинішня перемога Путіна – тактична,майже піррова…Псевдопатріотичний угар рашизму ще трохи протримає Путіна при владі,але його крісло з кожним місяцем ставатиме дедалі твердішим. Аж поки не відчується гострий штик».

«Ефективно використати кожну годину цього миру»

«Ми маємо час припинення вогню,але Російська Федерація не мріє про мир в Україні. Ми повинні ефективно використати кожну годину цього часу. Нам необхідно посилити збройні сили,Нацгвардію»,- сказав Голова Верховної Ради Олександр Турчинов (посилаємось на «Українську правду»). А відтак наголосив: «Потрібно відновити втрати,які ми понесли. Втрати людські,втрати зброї,техніки. Тому всі підприємства,які працюють на оборону країни,повинні в цих умовах переходити на цілодобовий режим роботи». Голова ВР також підкреслив,що ми «повинні мобілізувати всі наші дипломатичні можливості,щоб питання військово-технічної допомоги нашій країні стало реаліями найближчих днів. Ми повинні створити найпотужнішу систему оборони вздовж російського кордону». Крім того,він заявив,що «кожен громадянин має загрозу від терористичних,диверсійних актів».

«Ви знаєте,що велика кількість таких провокаторів,найманців,диверсантів сьогодні закидається в усі регіони України. Задача всіх наших силових структур захистити кожного українця,знищуючи цю диверсійну небезпеку. Це одне з пріоритетних завдань»,- зазначив Турчинов. Він додав,що загроза також надходить не лише з російського кордону,а «лінія протистояння проходить впродовж всієї країни». На переконання Голови ВР,«саме мобілізація всієї країни від заходу до сходу,від півдня до півночі зможе призвести до нашої з вами перемоги».

«Так що Кремль використовує перепочинок»

«Московські канонади» – так назвав свій коментар в газеті «Die Welt» Йорг Айгендорф (Jorg Eigendorf). Він пише про повну плутанину після телефонних переговорів президентів,після яких Путін в Улан-Баторі і проголосив свої сім пунктів з перемир`я. Як все це розцінювати,питає автор,і відповідає: «Відповідь коротка: ніяк. Реалізація цього плану була б рівносильна капітуляції української армії. Що,втім,відповідало б реальному стану справ: сепаратисти за підтримки російських солдатів і зброї перетворили б поразку,що їм загрожувала,на перемогу. Перемир`я і обмін полоненими – в інтересах обох сторін. Українському президенту Порошенку вдалося б на пару днів уникнути подальших жертв,а Кремлю – закріпити свої позиції на Донбасі» (тут і далі посилаємося на dw.de). Експерт переконаний,що називати ці сім пунктів «мирним планом» – це вдаватися до типового кремлівського «новоязу». Запитуючи,як має реагувати на це Північноатлантичний альянс,аналітик відповідає: «Так,ніби цього «мирного плану» немає. Вже зараз проглядається подальший розвиток: «Новоросія» в складі лише Луганська та Донецька нежиттєздатна. Потрібно прихопити ще шматок,перш за все,Дніпропетровськ,промислове серце України. Так що Кремль використовує перепочинок,щоб підготувати новий етап прихованого вторгнення». Тому Північноатлантичний альянс повинен не реагувати,а випереджати дії Кремля. Зокрема,це може означати відновлення обороноздатності української армії. Але якщо Путін доб`ється успіху своїми діями в Україні,нова Росія стане не абстрактною,а цілком реальною загрозою для всієї Європи ,- пояснює Йорг Айгендорф в газеті «Die Welt».

«Причини непослідовної політики Заходу відомі…»

Наслідки саміту НАТО в Уельсі засвідчили фактичну неспроможність Альянсу зупинити Москву,а також неготовність блоку допомогти Києву. Чому так сталося,у виданні «День»,намагаються пояснити американський та український експерти. Зокрема Джон Хербст,екс-посол США в Україні,директор Євразійського центру ім. Діну Патріціу в Атлантичній раді США,зазначає: «Саміт НАТО в Уельсі став серйозним провалом бачення і лідерства. Останні сім місяців Володимир Путін проводить політику посилення агресії в Україні. Спочатку побоюючись західних санкцій,він таємно розпочав свою агресію. Але оскільки його таємна операція не могла протистояти успішній відповіді України,він відправив більше військ,надав більше сучасної зброї і,зрештою,направив повноцінні військові підрозділи. І це останнє він зробив менш ніж за два тижні до саміту». Експерт також нагадує,що за кілька днів до саміту господар Кремля також «нагадав Заходу,що володіє ядерною зброєю,і сказав президенту Єврокомісії Жозе Баррозу,що його війська можуть захопити Київ за два тижні і поставити під сумнів легітимність держави Казахстан». Відповіддю Альянсу фактично стала цілковита відмова від протидії стратегії Москви. «Альянс повинен був ухвалити в Уельсі рішення щодо надання Україні істотних військових поставок і розгортання ключових сил на території країн-членів НАТО в Східній Європі як інструмент протистояння агресії Кремля. На саміті також мали б координуватися головні санкції проти Росії за вторгнення в Україну»,- нагадує екс-посол США. На його думку,«Захід реагував повільно і занадто мало на кожен крок російської агресії. Подібне відбувалося на саміті НАТО». Загалом же,констатує експерт,«минулий тиждень був поганим і для України,і для Заходу. Прихована агресія Путіна не зникне сама по собі,також немає гарантій,що це не повториться в іншому місці».

Олег Шамшур,екс-посол України в США,зауважує,що «попри очікування,саміт НАТО не став моментом «неповернення» у ставленні Заходу до російської агресії в Україні». На його думку,«причини непослідовної поведінки Заходу відомі і становлять комбінацію економічних інтересів,політичних прорахунків,психологічних аберацій та результатів російського лобізму. Головне полягає в тому,що найвище керівництво країн-членів НАТО,всупереч фактам,усе ще живе примарною надією на можливість відновлення докризового статус-кво в той час,коли йдеться про нагальну потребу в зміні самої парадигми відносин Заходу з Росією та,відповідно,початку побудови нової системи європейської безпеки».

«При цьому сценарії…»

Координатор групи «Інформаційне спротив» Дмитро Тимчук висловився про три сценарії,за якими події в Україні можуть розвиватися далі. Умовно експерт виділив три лінії розвитку – від «надоптимістичної» до «песимістичної» (тут і далі посилаємося на facenews.ua). Дмитро Тимчук зауважує,що «надоптимістичний» сценарій,власне,випливає з Мінського протоколу і відображає прагнення офіційного Києва вирішити конфлікт мирним шляхом,без подальшого збройного протистояння. Він полягає у наданні на «особливих територіях» (простіше кажучи,де-факто окупованих російськими військами і керованими з Москви бандформуваннями) спеціальних повноважень місцевій владі в рамках децентралізації влади (судячи з тексту протоколу,в якості тимчасового заходу); «підкупі» місцевого населення «Програмою економічного відродження Донбасу і відновлення життєдіяльності регіону»; а також взяття під контроль держкордону з Росією в цих районах,нехай і в форматі «зони безпеки» з моніторингом та верифікацією з боку ОБСЄ». На думку експерта,план цього сценарію,до якого прагне Київ,сам по собі непоганий,оскільки враховує настрої і сподівання тієї чималої частини місцевого населення,яка підтримала свого часу сепаратистів,і в той же час зберігає «особливі території» в складі України,з можливістю подальшої їх повної інтеграції в «загальноукраїнське простір». Проте «при цьому сценарій для Кремля стає неможливим без виконання головного оперативно-тактичного завдання: взяття під свій контроль даних територій. З подальшим їх використанням для виконання двох стратегічних завдань: захоплення «промислових» областей сходу (Дніпропетровськ-Харків-Запоріжжя) та взяття під контроль півдня (Одеса-Херсон-Миколаїв) для забезпечення життєдіяльності Криму. Заради чого,власне,Путін і ініціював конфлікт». Тому,резюмує аналітик,«реальність даного сценарію,хоча він об`єктивно є найбільш прийнятним,- під великим сумнівом».

Як зауважує Тимчук,«оптимістичний» сценарій полягає у використанні перемир`я для виконання двох важливих для Києва завдань,з подальшим продовженням бойових дій. Перше – політичне. Це,для початку,- проведення виборів до парламенту на більш-менш сприятливому для української влади політичному тлі. Друге завдання – «організаційно-мобілізаційне»,воно полягає у вирішенні головної проблеми українських військ – створенні необхідних резервів з проведенням нового етапу мобілізації,а також перегрупування військ,доукомплектування частин і підрозділів особовим складом. «Після виконання цих завдань Київ може провести активні наступальні дії,вибивши російські війська з території України і ліквідувавши місцеві терористичні угруповання»,- пояснює експерт. На його думку,недоліки цього сценарію: а) пауза також використовується російсько-терористичними військами для проведення перегрупування і нарощування свого потенціалу; б) припинення активних бойових дій різко зменшує обсяги «вантажу 200» із знищених російських солдат з Донбасу до Росії. А це єдиний фактор,який створює негативний для Путіна резонанс у російському суспільстві; в) довге перемир`я дає можливість «ЛНР» і «ДНР» активно проводити заходи по фактичному «вилученні» захоплених територій зі складу України: за нашими,групи «ІС»,даними ,вже на сьогодні в ряд населених пунктів Луганської та Донецької областей завозяться і випускаються в обіг російські рублі,готується масова «заміна» українських паспортів з виплатою грошової «премії» і т.д». І,нарешті,за версією Тимчука,вірогідний третій – «песимістичний» сценарій,який «полягає в повній втраті Києвом контролю над окупованими територіями,заморожуванні конфлікту і відходу даних районів Донецької та Луганської областей під контроль Росії («придністровський сценарій»). Він попереджає,що ці «особливі території» при такому сценарії ці області стануть «міною уповільненої дії і вогнищем конфлікту на території України».

«Нам все одно залишиться вибір за війною»

Лідер луганської громадської організації «Права справа» Дмитро Снеєгирьов зауважує,що «нам вкрай необхідна передишка для передислокації сил. Після Іловайського котла,де було розгромлене українське формування,і удару збоку Росії в тил українському угрупуванню через Новоазовськ на Маріуполь,стало зрозуміло,що ми не встигаємо перегрупувати свої сили. Зараз в кільці може опинитися все угрупування українських військ сектору «Д». Тому Україні вкрай необхідний хоча б тиждень перемир`я,щоб підготувати місто Маріуполь до активної оборони. А по-друге,вивести українські війська з так званих ймовірних котлів» (тут і далі цитуємо з сайту Gazeta.ua). Роздумуючи з приводу того,чого слід очікувати від Росії в подальшому,Снєгирьов пояснює: «Дестабілізації. Спроб розширення свого впливу на інші території України за рахунок вже завойованого плацдарму. Сам Донбас Росію не цікавить. Їй треба забезпечити життєдіяльність анексованого Криму. А це можливо за рахунок анексії сусідніх українських областей: Херсонської Запорізької ,Дніпропетровської і Харківської. Росія хоче відібрати в України вихід до моря,забрати оборонний і промисловий комплекс». Він також наголошує,що «Росія ніколи не заспокоїться. Зміна формацій там жодним чином не впливає на ставлення до України. Сам факт існування незалежної України — це кістка в горлі для РФ».

Експерт висловив власні рекомендації з приводу того,як Україні вийти з цього конфлікту. На його думку,«потрібно зараз концентрувати свої сили і перевести економіку на оборонний і воєнний режим. Щодо повернення своїх же територій в юрисдикцію України,то тут можливий тільки силовий сценарій. По-іншому Росія нам не дозволить це зробити. А по друге,сам факт перемовин з людьми,яких ми називали терористами шкодить міжнародному іміджу України. Дає карт-бланш тим політичним елітам ,які були представлені в Луганській та Донецькій областях на подальше існування. Якщо дійсно вибирати між ганьбою і війною,то нам все одно залишиться вибір за війною».

«…один Бог знає»

Президент України Петро Порошенко,виступаючи на розширеному засіданні Кабінету Міністрів,підкреслив,що внаслідок підписання протоколу в Мінську «не лише збережені українські життя». Адже цей документ засвідчує не тільки «припинення вогню,але й окреслює контури майбутнього політичного врегулювання» (тут і далі посилаємось на прес-службу Глави держави). Попередньо він констатував,що «людське ж життя є найвищою цінністю,і ми повинні зробити все можливе і неможливе для того,щоб припинити кровопролиття та покласти край стражданням людей». Відтак,нагадавши,що ми вступили у передвиборчу кампанію,зауважив: «Я розумію,що зараз комусь дуже хочеться створити неіснуючу сенсацію,продовжити війну,але народ України сьогодні потребує миру. Я в цьому твердо переконаний. І я не маю жодного сумніву в тому,що специфіка цієї кампанії мала б спонукати всіх відповідальних політиків не вдаватися до дешевого політиканства та примітивних політичних спекуляцій і об`єднатися навколо збереження миру в державі. Я хотів би чітко проінформувати та наголосити,що Україна не зробила жодних поступок в питаннях своєї територіальної цілісності та державного устрою».

Президент ще раз наголосив,що «зараз йде війна за незалежність України. Не більше й не менше,за існування нашої держави,і ми нікому не здамо,ані питання суверенного устрою,ані питання незалежності,ані питання територіальної цілісності. Ми залишаємося соборною й унітарною державою». У той же час,Петро Порошенко зазначив,що «напевно,один Господь знає,як довго буде тривати режим припинення вогню. Я можу лише запевнити вас,що українська влада спільно буде робити все можливе,щоб зберегти мир. Але при цьому розслаблятися у нас немає жодних підстав». Однак Глава держави не сумнівається,що «мир буде в Україні,ми все для цього зробимо. Все в Україні буде добре – я в це вірю».

Навіть констатуючи,вслід за Ігорем Ждановим,що «Дивне перемир`я: за його час ми втратили частину території та декілька міст» ( «УП»),виходимо зі своїх можливостей протистояти,вистояти і розбудовувати. Якими б начебто нищівними для РФ не були економічні «удари» у зв’язку з прискоренням процесу падіння ціни на нафту,наша країна залишається фактично наодинці з реаніматорами московської шовіністичної імперії. Чи можливо наразі отримати перемогу над «монстром»? Відповіді власними життями дали полеглі наші співвітчники. Відповіді дає і Захід,який,застосовуючи санкції,все ж продовжує озброювати Москву (ще одне свідчення – переданий Франціє новенький «Містраль»).

Тож нині радше мало б поставати питання,щодо яких країн Путін повторить український (кримський,донбаський) досвід. Чи це будуть країни Балтії та Фінляндії,чи,можливо,він визволить «соотечественников» у Казахстані,Молдові,Азербайджані … Чи,як зауважував спеціальний представник генерального секретаря НАТО Джеймс Аппатурай («Дзеркало тижня»),«враховуючи російські закони,політику та виступи з часу приходу до влади президента Путіна,стає зрозуміло: Росія надала собі право протиставити себе,включаючи застосування збройних сил,скрізь,де є ті,хто має російські паспорти,говорить російською,або на основі примарної концепції «історично російських земель». Тому,констатував він,невідомо,де можуть опинитися російські агресори: ««Можливо,на Алясці або в багатьох наших країнах».

Про трагідраматичні реалії та суворі перспективи намагалися в міру своїх можливостей висловитися й ЗМІ: «НАТО необхідно набратися сміливості,щоб виступити проти агресії Москви,- The Independent» («Цензор. НЕТ»),«РФ стянула 8 великих десантних кораблів до берегів Криму й «Гради» до Херсонщини» (NBN),«Росія вторгається вже й у Молдову: «зелені чоловічки» завербували 500 осіб» («Газета по-українськи»),«Експерт: Росія з зомбованим населенням живе доти,доки успішно воює» («Главное»),«Газпром» виключений з нових санкцій ЄС проти РФ» («Українські новини»),«Європейська преса: ЄС знову демонструє слабкість у відносинах з Росією» (dw.de),«ЗМІ: Маріуполь готується до штурму,у перемир`я ніхто не вірить» (УНІАН),«Огризко: в НАТО так і не зрозуміли,що таке Росія» («ЄП»),«Коморовський: Агресія росіян проти України – виклик для цілого світу» (УНІАН),«За час перемир’я терористи пробили коридор до Азовського моря» («Дело»),«Ера безумства» (uainfo.org),«Арсеній Яценюк відкриває вдруге фронт» («УП»),«Джемілєв: Росія може почати наступ з Криму найближчим часом» (УНІАН),«Екс-радник Путіна заявив,що віна РФ з Україною планувалася 11 років» («Обозреватель»)…

Тим часом,на ряд болісних запитань може ждати відповіді тиждень,що вже стартував. Зокрема,і з приводу особливого статусу окупованих проросійськими бойовиками територій Донецької та Луганської областей,і щодо вірогідної окупації Маріуполя та Одеси (про що повідомив заступник голови фракції ХДС/ХСС в Бундестазі Андреас Шоккенхофф),і вірогідності відкриття «кримського» та «придністровського» фронтів проти України,і «проукраїнськості» США (зважаючи на візит до цієї країни нашого Президента).

Та найістотніше,- аби внутршньоукраїнські «фронти» під час передвиборчих «боїв»,знищуючи один одного,могли зупинитися тоді,коли йдеться вже про руйнацію власними ж руками своєї держави.

Ми навчилися бути багатосотлітніми бранцями поразок і зрад. Але так завше не може тривати. Адже попереду – свято спільної,вистражданої десятками поколінь українців,перемоги. Як небезпідставно переконаний аналітик Валентин Торба («День»),«виявилося,героїв,які в поті війни під палючим сонцем і нищівним «градом» здатні боронити країну,у нас достатньо. Реальних героїв,які здатні сон перемоги перетворити на дійсність. Вони не тільки здатні перемогти,вони здатні й відродити державу. І не дай Бог кабінетним персонам з портфелями і печатками їх зрадити». Будьмо!