Навіть вийшовши живим з пекла під Зеленопіллям Луганської області,хлопець не втрачає патріотизму і віри у перемогу. Мріє якнайшвидше повернутися на передову. На заваді – осколкове поранення ноги,яке отримав на початку серпня під час прориву з ворожого оточення.

Олександр впевнений,що воює на Сході не з ополченням,а з російською армією. Каже,що їх обстрілювали з території сусідньої держави. Обурює хлопця й те,що поки він з побратимами боронять Луганщину,чоловіки-переселенці зі Сходу ховаються від війни на Волині.