Еділ (у хрещенні – Кирило) Ольшевський свою долю пов’язав із Волинню. Завершивши студії у Київському театральному інституті імені Івана Карпенка-Карого,він,відмовившись від престижної праці в ЦК ЛКСМУ,приїхав у благословенний край першого українського короля Данила,славетних Івана Виговського,Данила Братковського,Лесі Українки. Працюючи в Волинському обласному пересувному театрі,від розпочав свій унікальний шлях талановитого актора та режисера.

Він реалізовував своє творче «я» у багатьох колективах. Зіграв 110 ролей,інсценізував 70 п’єс,поставив понад дві сотні імпрез. Митця щиро шанують і в стольному Києві,і в древньому Володимирі на Лузі,і в порівняно молодому Нововолинську… Проте чи не найпромовистіше вдавалася втілювати покликання,попри нерідко специфічну «вдячність» навіть «вихованців»,у Луцьку – у Волинському обласному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка.

Загалом,осягаючи життєвий шлях Еділа Михайловича,можна констатувати: попри всі драматичні випробування,у п’єсі з назвою «Життя» йому патронував,простягав руку допомоги сам Усевишній. Тож хай Він оберігає славного сина України,Волині,Ставропілля на многії та благії літа,буде поряд із найдорожчими для Майстра людьми.

«ВП» приєднується до всіх щирих вітань,адресованих Еділові Михайловичу Ольшевському.