Письменниця Оксана Забужко підкреслює: «Нагадаю: сланцевий газ – «смерть Газпрому» і визначальний чинник нової «енергетичної конфігурації» на планеті – по-українському («дорадянською»,«грінченківською» українською) називається (називався колись) – ЛУПАК. Гарне слово: звучне й добре відмінюється). Хто контролює лупак,той у 21-му столітті – «рулить». Так що Україна,зберігши державну незалежність,справді має більш ніж вагомі підстави змінити Росію на позиції «реґіонального лідера»,як нам усі віщують. Бо цього самого лупаку в нас,як виявилося,до трясці (нічого нам Бозя не пожалів!)».

Правда,зауважує вона,те,«чи «золотим ресурсом ми скористаємося,як Норвегія,чи як Емірати,чи як,прости Боже,Афганістан,- це вже від нас залежить».За словами письменниці,цього самого лупаку в Україні чимало в Криму і на Донбасі: в Слов?янську. І ще – на Західній Україні.

Забужко рекомендує «галичанам приготуватися. Від того,чи вдасться зараз вибити Путіна із зайнятих ним в Україні становищ,напряму залежить,по якому сценарію протікатиме «лупакова війна» на ЗУ – «по західному» (інсценізовані «екологічні війни»),чи «по східному» («сепаратистські війни»). І скільки ще проллється нашої крові. Це я все до того,що на ширенний пропагандистський мем чомунашіхлопцімаютьгинутизазадонбас» треба реаґувати автоматично – мухобійкою. Бо війна,по всіх фронтах,зараз іде не просто «задонбас» – а за майбутнє України,на кілька поколінь наперед.Якщо хто ще досі не зрозумів».