Сергій Дацюк констатує: «Росія веде проти України масштабну і довготривалу війну,яка лише навесні 2014 перейшла у відкрите протистояння на Сході України». Він констатує,що «стратегія війни Росії проти України має три складові – знищення української нації як етносу,знищення специфічної української ідентичності та фізичне знищення українців,росіян,чеченців та інших народів,що заважають створенню імперської Росії».

Висловлюючись про етноцид як політичну стратегію знищення властивої модерну унітарної етнічної чи національної ідентичності,експерт зауважує,що з 1989 року по 2010 рік чисельність українців у Російській Федерації зменшилася в 2,3 рази (на 55,8%). «Особливо гнітючою виглядає картина між 2002 і 2010 роками,коли за 8 років чисельність українців зменшилася більше,ніж на 1 млн. чоловік (1014973 чол.),– зазначає аналітик. – Куди ж поділися ці люди? Навряд чи вони повернулися в Україну. Просто вони перестали записуватися українцями при проведенні перепису». На його думку,«масштабна публічна офіційна та масова українофобія стали проблемою такого рівня в Росії,яку впору виносити на обговорення в ООН». У той же час,Дацюк наголошує,що «без сумніву,Росії потрібна Україна – і Путін,і всі росіяни не втомлюються це повторювати. Тільки вони дуже рідко говорять,що Росії потрібна несамостійна,підпорядкована,принижена Україна. Ідентоцид Росії стосовно України є не що інше як дігнітоцид – знищення гідності українців».

Він також акцентує увагу на кількох виявах стратегії імперіалізму: російському гімні,виправданні Сталіна,георгіївській стрічці,«публічному Путіні». При цьому,зауважує експерт,образ «собирателя» неможливий поза запереченням України,Грузії та країн Балтії як незалежних держав. До того ж «провайдера імперської ідеології,кривавого тирана,викритого в організації вибухів у житлових будинках у містах Росії в 1999 році,кривавої бійні в Чечні («мочити в сортирах»),війни в Грузії і сепаратизму Південної Осетії і Абхазії,організатора окупації Криму Росією,натхненник і організатор сепаратистського руху на Сході України,що призвів до кривавого протистояння» інтерпретують як «миротворця». Дацюк підкреслює: «Публічний Путін – загроза для всього людства… Ідентифікаційний маркер архаїзації,мракобісся і кривавого терору проти народу Росії і народів інших країн».

Роздумуючи про вияви інформаційної війни,яку явно і масштабно веде Росія,Дацюк зазначає,що результатом цієї кампанії стало створення паралельної реальності,коли жителі РФ ненавидять українців як таких,оскільки росіяни «сприйняли путінський проект ретроімперіалізаціі,фундаменталістського політичного православ`я,великодержавного євразійства,культуртрегерського «російського світу» і радикальної архаїзації».