Студенти навчального закладу розповіли жахливі історії,які,зокрема,стосуються проживання у гуртожитку,- інформує
kowel.com.ua.

Вони стверджують,що жити там практично неможливо через відсутність елементарних умов,а саме: туалет на вулиці,душем користуватися забороняють,приміщення майже не опалюється і це при тому що в гуртожитку дерев`яні вікна. Окрім того,гуртожитком спокійнісінько гуляють деякі особи зі зброєю,а серед коридорів валяються «тіла»,котрі через надмірний ступінь сп`яніння не змогли втрапити додому. Також вони стверджують,що серед студентів неодноразово були випадки суїциду.

Спудеї у всьому обвинувачують керівника та працівників закладу. Студенти просять про допомогу,але назватися не наважуються,бояться,що лишаться без дипломів. У листі також зазначено,що його адресували і у Міністерство освіти України.

Лист звернення студентів до редакції Kowel.com.ua подано без змін:

Ініцітивна група учнів ПТУ №5 Ковеля

Доброго дня! Пише вам ініцітивна група учнів ПТУ №5 Ковеля. Серед нас є учні всіх курсів. Пишемо анонімно,бо відчислять і виселять з гуртожитку,коли взнають хто пише і не дадуть диплома. На учнів тут не звертають уваги. За роки нашого навчання тут нічого не помінялося. Для покращення життя та учьоби учнів тут нічого не робиться. А навіть навпаки все робиться ще гірше. В гуртожитку не можна жити. Порядку немає. Заступник з виховної роботи нічого не робить. До неї не можна звернутися,бо може виселити,якщо їй не нравиться шось. Такі випадки були. А учні глотаються таблеток і ріжуть собі вени. А ще приходять з пістолетом,погрожують. Вечері не можна спокійно пройти по коридору. Жильці деколи «бухають» і лежать на ступєньках. Вихователь тільки відбуває свій робочий час і тоже нічого не робить. Минулою зимою мерзли в кімнатах,а дрова з тих,які привезли нам на отоплення вивозилися на машині під керівництвом деректора. А ми в кімнатах спали під одіялом в куртках. Цією зимою теж холодно. Дерев`яні вікна на пластикові не міняють. В гуртожитку нема як помитися. На вахті кажуть,шо можна митись тільки комендантші і її дочкі. Кажуть,шо вона зробила собі. По неділях в столовій празнують свадьби і не дають спати. З корпуса треба бігти в туалет на вулицю. З майстерні теж. Про деректора нашого всі знають. Він перед виборами голоси купляв. В новинах на ютубі показувало. Ми думали,шо посадять його,але навєрно взятку дав і йому нічого. На Майдані люди мерли не для того,шоб таке робилося. Тут працює ціла сімя: Козел Людмила Миколаївна – заступник деректора,Мороз Микола Макарович – старший мастєр і батько Козел Л.М.,Мороз Галина Андрівна – вчитель і класний керівник і мама Козел М.М.,Мороз Микола Миколайович – мастєр і брат Козел М.М. Мастєра кажуть,шо Козел і Морози могричі носять деректору і того управляють училищем,бо деректор сильно бухає і за гроші прописує жильців в гуртожиток. Пісьмо відправляємо і в міністерство освіти і на новини,шоб звернули увагу.