Державна міграційна служба України фактично саботує урядову політику децентралізації та розвитку центрів надання адміністративних послуг. Через це у громадян виникають проблеми з реєстрацією місця проживання.

За його словами,сьогодні,31 жовтня 2014 року,спливає місяць з дня передачі функції обслуговування громадян щодо реєстрації місця проживання (так званої «прописки») від Державної міграційної служби (ДМС),до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). При цьому йдеться лише про спілкування з громадянами на етапах прийому документів і видачі результату,тобто про ті ділянки роботи,що здійснювався «паспортистами». Самі ж повноваження з реєстрації місця проживання залишаються за ДМС.

У деяких містах,зокрема у Луцьку,вдалося запровадити цю послугу достатньо ефективно. Але у більшості міст громадяни нарікають на погіршення якості послуг у даній сфері,а ЦНАП потерпають від перевантаження.

На погляд експертів,першопричина проблем з реєстрацією місця проживання через ЦНАП полягає у фактичному саботажі Державною міграційною службою урядової політики децентралізації та розвитку центрів надання адміністративних послуг.

Зокрема,про це свідчать щонайменше 5 фактів:

По-перше,Державна міграційна служба відмовляється забезпечувати ЦНАП потрібними бланками заяв та інших документів для надання цих послуг.

По-друге,ДМС не підготувала належних інформаційних карток щодо того,яким чином надавати ту чи іншу послугу у сфері реєстрації місця проживання особи. У зв’язку з цим центри надання адміністративних послуг були не готові обслуговувати специфічні категорії заявників (іноземців,осіб з дітьми тощо).

По-третє,підрозділи Державної міграційної служби часто повертають документи громадян для реєстрації місця проживання назад до ЦНАП з відмовами без жодних обґрунтувань.

По-четверте,ДМС продовжує працювати за власним графіком роботи,не синхронізованим з розкладом роботи центрів надання адмінпослуг. Через це накопичуються звернення громадян,що веде до уповільнення розгляду цих справ ДМС.

По п’яте,ДМС перешкоджає залученню власного персоналу до ЦНАП та ще й перешкоджає роботі «паспортистів» у ЦНАПах.

Разом з тим експерти визнають,що багато міст та районів неналежно підготувались до надання цієї послуги у ЦНАП. Адже не були проведені навчання адміністраторів,не було відпрацьовано чітких способів роботи з великою кількістю відвідувачів.

При цьому є і позитивна практика. Наприклад,у Луцьку,як і загалом у Волинській області,громадяни у жовтні могли отримувати достатньо якісні послуги з реєстрації місця проживання. Це заслуга керівництва міста,області,ЦНАП і територіального підрозділу ДМС,бо була налагоджена співпраця,працівники ДМС були переміщені у «бек-офіси» ЦНАП,і це дозволило впоратися з новим навантаженням.

«Проте слід визнати,що успішні приклади наразі,швидше,винятки. Більше того,з боку ДМС є спроби «нейтралізувати» і цей позитивний досвід,адже працівників ДМС відкликають з «бек-офісів» ЦНАП Волинської області і Луцька»,- додав Віктор Тимощук.

Загалом же,на його думку,кращої альтернативи,ніж надання адміністративних послуг через ЦНАП і повноцінна децентралізація базових адміністративних послуг,- немає. Адже центри надання адміністративних послуг працюють у належних приміщеннях за розширеними прийомними годинами (не менше 42 годин на тиждень,в тому числі робота у суботу,та двічі на тиждень прийом до 20.00). ЦНАП забезпечують прозоре регулювання черги,у їх приміщеннях можна отримати супутні послуги (ксерокопія,банківські послуги) тощо. Проте для успішності цієї реформи потрібно щира політична воля керівництва уряду,МВС,ДМС та інших зацікавлених органів влади.

А загальним інструментом для покращення якості адміністративних послуг має бути децентралізація,тобто передача відповідних повноважень органам місцевого самоврядування. За таких умов громади зможуть впливати на якість власних послуг і ефективно використовувати ресурси: приміщення,персонал тощо.