На думку Рукомеди,«реальним сигналом про остаточний вирок путінському режиму з боку міжнародного співтовариства стала не зустріч «Великої двадцятки» в Австралії,а дострокове послання Нурсултана Назарбаєва народу Казахстану… Не дочекавшись до запланованого на початок 2015 звернення до народу,президент Казахстану проявив ініціативу і заявив,що найближчі роки для країни та світу стануть «часом глобальних випробувань». Назарбаєв прямо сказав своїм співгромадянам,що змінюється архітектура світу,і безболісно пережити цей період історії не вдасться».

Експерт висловлює версію, що Назарбаєв намагається купити лояльність населення своєї країни в період,коли відбуватиметься не тільки погіршення економічної кон`юнктури,а й зміна ключового геополітичного партнера (з Москви на Пекін).

«Схоже,що політик,який активно просуває євразійство на просторах СНД,остаточно зрозумів його безперспективність,- зауважує Рукомеда. – От тільки чи захочуть громадяни Казахстану робити ставку на «збереження стабільності» зі старою елітою?»

А відтак він констатує: «Інтуїція Назарбаєва його не підводить. Говорячи про Центральної Азії,можна констатувати,що Росія програла боротьбу за «контрольний пакет» впливу в регіоні. Тільки не Заходу,а Китаю. Наприклад,в Піднебесній найближчим часом планують виділити 16,3 мільярда доларів на відновлення доріг і трубопроводів по всій Центральній Азії. КНР відроджує «Великий шовковий шлях» і їй реально є що запропонувати центральноазійським країнам на відміну від тієї ж Російської Федерації».

Експерт нагадує,що,крім Назарбаєва,схожу поведінку демонструє і інший ключовий союзник Росії,- президент Білорусі. При цьому «Лукашенко максимально дистанціюється від Кремля і всіх його злочинів,особливо в українському контексті».

Есперт також робить висновок,що «австралійський вояж Путіна всього лише максимально проявив курс міжнародного співтовариства (без винятків – у Росії немає жодного реального союзника) на зміну нинішнього режиму країни з можливими (а швидше за все – неминучими) наслідками для територіального устрою РФ. Володимиру Путіну слід думати не про федералізацію України,а про те,в якому вигляді він передасть країну наступному президентові».

Він висловлює переконання,що австралійська «чорна мітка» вже зіграла свою психологічну роль для міжнародних інвесторів,які не просто тікають з Росії (виведення капіталу з країни б`є всі рекорди),але вже оцінюють цю країну як головний ризик для світової економіки,що вимагає негайного усунення. А відтак нагадує,що навіть зазвичай стримана у своїх оцінках щодо РФ Ангела Меркель заявляє: Росія провокує «великий пожежу» в Україні,що несе загрозу всьому світовому порядку,керуючись мисленням рівня минулого століття.

«Таким чином,- резюмує Роман Рукомеда,- в світі на даний момент сформований консенсус з приводу оцінки Росії як головної загрози світовій безпеці,Україна як основної жертви Кремля,і гострої необхідності вирішення «російського питання». Це означає,що розв`язана Путіним війна з Україною не буде тривати довго,а розв`язка всієї ситуації настане вже в 2015 році. Світовий капітал не може і не хоче чекати. А Путін для нього зараз представляє бар`єр №1,який топить всіх,не даючи вийти з економічної кризи». На його думку,саме з цієї причини і Назарбаєв,і Лукашенко відкрито взяли курс на відмежування від Росії і Путіна. Але не факт,що вони встигнуть «піти з тонучого Титаніка».