«Ніхто з нас не знає,як обирає Господь людей для реалізації Свого плану для світу. Це тайна,яка не має раціональних земних пояснень. Проте схоже,що вступним тестом для такого обранця є готовність витримати великі страждання,- зазначає Мирослав Маринович. – Причому не просто витримати,а надати їм високого сенсу – так,щоб від них почали вібрувати серця мільйонів. Надія Савченко є такою обраницею,і вона гідно витримує свій іспит. Менш упевнено можна стверджувати це щодо тих «мільйонів»,серця яких мали б уже вібрувати у чіткому ритмі солідарності з нею».

Він зазначає,що «Надія послана нам для того,щоб на тлі її героїзму соромно було уникати військової служби чи в інший спосіб ховатися за мамині спідниці. На тлі її незламності гидкими мають виглядати наші в’юнкі компроміси зі злом».

На переконання Мариновича «сенс щоденної жертви Надії полягає в тому,що настає мить – і в її постаті,ніби у дзеркалі,той самий покруч бачить свою ницість. І щасливий той,у кому завібрує спасенне сумління».

Маринович також зазначає: « Я знаю,що серце одного надутого карлика не стрепенеться ніколи,а тому вирвати Надію з його пазурів буде непросто. Йому видається,що чим більше страждатиме ця героїчна жінка,тим готовнішими будуть люди схилитися перед його «царственною» силою.І певна сила в нього справді є: аж диву даєшся,як може він психологічно витримувати стільки людських прокльонів! Але пам’ятайте,що диктатори бояться більше,ніж ми: це пізнали всі політв’язні часів Руху опору. І сила нинішнього карлика не царственна,а сатанинська».

Натомість,підкреслює він,«Царственною є сила Надії Савченко,тому її ім’я і є на знаменах нашої боротьби. Молімся за неї,і Бог почує нашу молитву».

Відтак Мирослав Маринович закликає: «Стукаймо в усі можливі двері,і якщо нас будуть мільйони – жодні двері не витримають. Гартуймо свою волю і стійкість: саме цього передусім очікує від нас нескорена кремлівська бранка Надія».