Зокрема,Юля Голуб написала: “У мій рідній край,мою Донеччину прийшла біда. Мені дуже боляче пізнавати те,що у моєму краї йде війна. Я дуже хочу,щоби на Донеччині настав довгоочікуваний мир!”. Дівчинка також написала,що її вчителька Ніна Іванівна розповідала про Волинь: “Я знаю,що там дуже гарно: безкрайні зелені ліси,озера. Та ще там жила відома українська поетеса Леся Українка. Коли я подорослішаю,обов’язково завітаю на Волинь”.

“Кожного вечора ми з бабусею молимося за те,щоб на нашій землі люди не вбивали один одного,не нищили будинки,не плюндрували свою багатостраждальну землю. Я вірю в майбутнє твоє,Україно,я вірю у правду,у щастя,в добро!”,- пише п’ятикласниця Аліна.

Дев’ятикласниця Волноваської школи №2,яка не вказала свого імені: “ Я живу в Україні вже 15 років. За цей невеликий час я встигла полюбити свою державу,її людей. Ми з батьками багато подорожували по Україні. Були на заході,півночі,півдні. І кожному з її куточків спілкувалися з людьми,що живуть там. Ті люди були дуже схожі на нас своєю мовою,звичаями,манерами. Тоді ми з батьками зрозуміли,що ми любимо український народ і хочемо спілкуватися з своїми друзями зі Львова,Волині”. А Віка Кулик з цієї ж школи написала: “Багато мої однолітків поїхали зі своїми родичами світ за очі. Хтось пішов шукати порятунок в країні агресора,хтось в Україні. Але я сподіваюсь,що мені з батьками не доведеться кидати рідне місто Волноваху.”

А Настя Денисенко розповіла у листі про ставлення до українських військовослужбовців: “Зараз на Донбасі йде жахлива війна,яка зруйнувала тисячі життів. Але,дякувати Богу,наше містоконтролюють Збройні сили України. Вони нас охороняють вже сім місяців. Я безмежно люблю кожного з них,адже саме завдяки їм ми усі живі. Моя сім’я дуже часто допомагає нашим захисникам”.

Учениця четвертого класу Дінара Серга написала: “Свої уроки ми починаємо словами: Нехай ніхто не половинить,твоїх земель не розтина,бо ти єдина,Україно,бо ти у всіх у нас одна. Одна від Заходу й до Сходу,володарка земель і вод,ніхто не ділить хай народу,бо не побілиться народ. Хай ці слова почує кожен,і знає,що ми разом!”.

А п’ятикласники Волноваського ліцею написали своїм ровесникам колективного листа,у якому діти висловлюють віру у те,що в Україні буде мир,і вона буде процвітати,як і раніше.