Нагадуючи,що три роки тому на Кримському на півострові висадився російський спецназ без розпізнавальних знаків і представники Кремля насміхалися над усім світом,Цимбалюк підкреслює: «У ті дні на Майдані ще жевріли шини і в Україні,після ганебної втечі Януковича,фактично,не було влади. А якби вона і була,не факт,що вистачило їй би духу віддати наказ стріляти на поразку. Надто вже високо ми літали в хмарах «братства». Українське суспільство морально не було готове до такої великоруської зради. До того ж пізніше українські політики не раз зізнавалися,що колективний Захід просив Київ утриматися від силового відповіді в Криму,щоб «не провокувати» Путіна на повномасштабне вторгнення. Прозріння прийшло трохи пізніше,і туман остаточно розвіявся влітку 2014 року. Тоді російська артилерія зі своєї території розстріляла українських військових,які повинні були перекрити кордон з РФ».
 
Мало того,зазначає експерт,«збожеволівши від чужої землі,Кремль спробував захопити,як мінімум,пів-України. Після Криму ескалація конфлікту була інспірована російським керівництвом уже в континентальній Україні,саме тоді Путін назвав південно-східну частину нашої країни «Новоросією».
 
Відтак аналітик констатує,що так звана миротворча політика Заходу не змогла зупинити російську агресію проти України і до сих пір не може. Хоча,наголошує Цимбалюк,«говорити,що цивілізований світ кинув Україну поодинці боротися з російським ведмедем – некоректно і нечесно. Багато в чому саме позиція Заходу зупинила наступ росіян. Подейкують,що 7 травня 2014 року колективний ультиматум Путіну передав на той час глава ОБСЄ,президент Швейцарії Буркхальтер Дідьє,який попередив,що захоплення Маріуполя спричинить відключення від системи платежів SWIFT одного з банків РФ. Це – вже несмішний санкція. Переказ грошей для країни,нон-стоп торгує нафтою,принциповий,а ефект від таких дій – миттєвий. Відключили – і грошей немає,залишається тільки возити літаками готівку».