Згадується євангельська подія,коли архангел Гавриїл сповістив Діві Марії,яка мешкала у Назареті про народження від Неї Сина Божого – Христа Спасителя.

Як оповідає Євангеліє від Луки звістку про народження від Неї Сина Божого Пресвята Діва отримала від архангела Гавриїла. «Радуйся Благодатна,Господь з Тобою. Ти благословенна між жонами!»,– сказав архангел. «Марія ж стривожилась словом і стала роздумувати,що б значило це привітання.А Ангел сказав Їй – не бійся Маріє,бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в лоні і породиш Сина і даси Йому ймення Іісус. Він же буде Великий і Сином Всевишнього назветься».

Про богословське значення цього свята говорить і його тропар: «Сьогодні початок нашого спасіння і явлення одвічної таємниці – Син Божий сином Діви стає,і Гавриїл благодать благовіствує. То ж і ми із ним до Богородиці заспіваємо: Радуйся Благодатна,Господь з Тобою». Адже саме тоді,Бог-Син,Друга Іпостась Святої Трійці,і став власне «нас ради людей і нашого спасіння» Людиною,щоб потім і народитись від Пресвятої Діви. Тому Церква і називає свято Благовіщення початком спасіння.

У Церквах візантійського обряду цього дня під час богослужіння священно- і церковнослужителі носять обласення блакитного чи синього кольору,що є особливістю Богородичних свят.