По-перше,склалося враження,що саме під тиском громадськості,яка оприлюднила дані про незадекларовані 7 мільйонів гривень попередником Чепіжака Вадімом Максимовим,того звільнили. А по-друге,представляти пана Чепіжака на Волинь прибув особисто заступник Генпрокурора України Давид Сакварелідзе,з яким пов’язують великі надії на реформи у прокуратурі й очищення її від хабарництва й корупції. Особливо не звертали уваги й на той факт,що новий прокурор області – син аграрного магната з Вінничини. Ну,не обов’язково діти колишніх «червоних» голів колгоспів мають бути хабарниками і кар’єристами. Можливо,є серед них чесні патріоти України,готові зламати стару систему і змусити суспільство жити по-новому.

Саме тому так дружно відгукнулися правозахисники,представники громадськості й ЗМІ на запрошення пана Чепіжака зустрітися й обговорити проблемні питання регіону. І вже 13 березня така зустріч відбулася. На ній серед питань,які найбільше цікавили людей,була критика діяльності працівників прокуратури,звинувачення їх у корупції,непрофесійності. Громадські активісти наголошували також на необхідності поновлення кримінальних проваджень,які стосувалися колишніх керівників силових структур Волині (Олександра Терещука,Михайла Руденка,Володимира Поліщука). Дмитро Чепіжак зазначив,що взяв під особистий контроль ті кримінальні провадження,які були порушенні проти активістів луцького Євромайдану,а також проти тих міліціонерів,які кидали світлошумові гранати у мітингувальників.

Три місяці майже нічого про роботу прокуратури Волині громадськість не чула. Не було ні гучних справ із затриманням хабарників,ні судових позовів стосовно незаконного привласнення землі чиновниками попередньої влади,ні заяв про виявлення у своєму відомстві корупціонерів. І ось 12 червня молодий прокурор області скликав прес-конференцію,щоб повідомити: знайти міліціонера,який кинув у натовп під час штурму управління МВС України у Волинській області у часи Революції гідності світлошумовий засіб,не вдалося,відтак кримінальне провадження у цій справі закрите.

І це все? Чим же займався пан Чепіжак протягом трьох місяців? Редакція «Волинської правди» має неспростовні докази того,що найбільше його зацікавила робота Волинської митниці і прикордонних постів,розташованих на території області. Причому вивчав він її не для того,щоб перекрити потік контрабанди чи виявити хабарників. Він особисто їздив у райони,де розташовані ці пости,і в «дружніх» розмовах із місцевими прокурорами поза стінами кабінетів розповідав,що раніше чиновники митниці щомісяця передавали прокурору району по 100 тисяч доларів США (за бездіяльність при незаконному ввезенні авто),а той привозив ці гроші прокурору області,який і займався «справедливим» розподілом. Крім того,прокурор району щомісяця збирав по 5 тисяч «вічнозелених американських президентів» із кожного прикордонного посту.

Молодий прокурорський начальник відкрито натякав прокурору району,що його подальше перебування на посаді тепер залежить тільки від його розсудливості. Або якщо за нього попросить пана Чепіжака сам Генеральний прокурор чи Президент. Цікаво,а чи знають у Генпрокуратурі й Адміністрації Президента,якої високої думки про себе 34-річний вискочка у прокурорському мундирі? Чи всі уродженці Вінничини сьогодні козиряють ім’ям Президента,як колись донецькі при Януковичу?

На чому ще нечисті на руку охоронці державних інтересів можуть нажитися на Волині? Ну,звісно ж,на оборудках із прибережною землею Шацьких озер. І про них добре обізнаний пан Чепіжак. Навіть розказав прокурору району,як їх можна провертати. Достатньо довести до сільських голів квоту: при безоплатному виділенні,скажімо,15 земельних ділянок у приватну власність дві треба віддавати «на прокуратуру». Для цього прокурор області може навіть паспортні дані підставних осіб надати. Або,щоб він не морочився,прокурор району міг би й сам знайти,кому ці ділянки «загнати»,а гроші привезти до Луцька. А ще Чепіжак знає,що на кордоні з Польщею й Білоруссю живуть затяті контрабандисти,які мали би матеріально «підтримувати» прокуратуру,і прокуратура їх не зачіпатиме.

Чи були за останні півроку гучні затримання контрабанди на Волинській митниці? Чи її потік припинився і митники почали працювати чесно,без жодних хабарів? Повірити в це не може навіть найбільший оптиміст.

Та знайшовся один прокурор району,який не забажав виконувати злочинні вказівки начальства. Його прізвище і конкретні факти зловживань «Волинська правда» оприлюднить найближчим часом. А поки що розповімо про тиск,який через відмову бути «зговірливим»,почав чинити на нього Дмитро Чепіжак.

В Генпрокуратуру й прокуратуру області на цього правоохоронця,показники роботи якого – найкращі в області,раптом посипалися абсолютно безглузді анонімки. І на підставі них (ну,прямо,як за Сталіна) призначили службове розслідування. 14 травня Дмитро Чепіжак видає розпорядження про проведення у прокуратурі району службової перевірки. Цікаво,що старшим групи перевіряльників пан Чепіжак ставить свого товариша Новохатського Д.В.,спеціально прийнявши того на посаду начальника відділу. Уже через два дні пан Новохатський з органів прокуратури буде звільнений,але ж «потрібні» висновки комісії залишаться!

Що ж такого виявила комісія,що можна було б кинути в докір прокурору району? Закриття ним провадження (причому закриття на підставі закону) про крадіжку банок із салом й болгарки вартістю 210 гривень. Оце серйозно! Оце корупція! Геть такого прокурора з органів!

А закриття провадження про кидання в людей гранати пана Чепіжака не муляє? А ось правозахисників і громадськість така його діяльність давно насторожує. І якщо раніше вони лише мовчали й приглядалися,то тепер уже готові висловити свою думку стосовно молодого вискочки. На мітингах,протестних флешмобах і в інший законний спосіб. Бо терпіти беззаконня на Волині не бажають.

А про заграбастання обласною прокуратурою під орудою Чепіжака півтора гектара землі в районі 13-ї школи міста Луцька читайте згодом.