Храм згорів на початку квітня 2015 року і вже тоді його настоятель отець Стефан (Михалюк) задумався над його відновленням. Для початку таких робіт на місці церкви необхідно було провести археологічні дослідження,тому отець звернувся до ДП “Волинські старожитності”.

Як розповів заступник директора з наукової роботи ДП “Волинські старожитності” Сергій Панишко,археологи надіялись знайти на місці колишньої церкви сліди культурного шару давньоруського часу і,можливо,залишки храму того ж періоду. Адже лише за 50 м від території церкви розміщено городище,яке він досліджував на початку 1990-х років і виявив два періоди існування давньоруського Каменя: ХІІ – перша половина ХІІІ ст. і друга половина ХІІІ ст.,так звана “післямонгольська доба”.

Проте в ході археологічних робіт виявлено культурний шар лише нової доби – XVIII – початку ХІХ ст.,що представлений залишками фундаментів церкви 1700 р.,фрагментами керамічних виробів,трьома мідними монетами та похованнями,які були знищені під час будівництва церкви на початку XVIII ст. Проте,серед знахідок,є і фрагменти одягу священика,що можуть дати цікаву інформацію для археологів,істориків та етнографів.

Василь Іванович Бондар – голова міської ради міста надіється,що археологи продовжать свої дослідження у самому Камені-Каширському,у тому числі і на городищі. Можливо навіть з часом у місті створять історико-культурний заповідник,щоб зберегти культурну спадщину для нащадків і привабити у поліську глибинку туристів.