Голова облдержадміністрації мав нагоду ознайомитися із особливостями роботи ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика «Чебатурка»,оглянути його потужності та поспілкуватися із керівництвом.

Окрім пташника на 50 тис. голів та комбікормового заводу Володимир Гунчик оглянув також і сучасну котельню ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика «Чебатурка»,адже голова облдержадміністрації значну увагу приділяє енергозбереженню й неодноразово наголошував на необхідності заведення в область інвестора для переоснащення газових котелень на твердопаливні.

Побував голова облдержадміністрації у ТзОВ «П’ятидні». Зокрема – у агрономічно-інженерному центрі,де проходять навчання для користувачів сільськогосподарської техніки найновішого зразка. При чому не лише для власних працівників,а й для фахівців із інших агроформувань. Звісно,оглянули й саму техніку,котрої у «П’ятиднях» – близько ста одиниць. А позаяк результат роботи аграріїв – на полі,то керівник ТзОВ Валерій Діброва продемонстрував посіви зернових,ріпаку та кукурудзи.

Втім,чи не найперше завдання візиту голови облдержадміністрації до Володимира-Волинського – особисто вручити родинам загиблих у АТО державні нагороди. Адже ще кілька днів тому Володимир Гунчик,звертаючись до голів райдержадміністрацій та всіх представників влади,прохав не вручати відповідні нагороди тихцем,кулуарно,лише – за присутності громадськості.

Тож у приміщенні військової частини Княжого граду зібралися родичі полеглих воїнів,представники влади,громадськості,журналісти.

“Прекрасно розумію,що жодні нагороди,матеріальна підтримка не може компенсувати біль утрати,які відчувають рідні Героїв,котрі загинули,- звернувся до присутніх Володимир Гунчик. – Але є громадянський обов’язок – захищати свою землю від ворога. Ваші сини його виконали,виконали,поклавши свої життя. Сьогодні ми схиляємо голови на знак шани й подяки за їхній героїзм,дякуємо вам,що виховали свідомих українців й віддали державі найдорожче – дітей. Розумію,ці нагороди – мала втіха для родин. Але нехай оці дітки,які присутні в залі й чиї батьки вже не з нами,матимуть свідчення їх мужності та самопожертви”.

Тож Ордени «За мужність» ІІІ ступені відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка посмертно присвоєно Дмитру Головіну,Ігореві Упорову,Миколі Ларіну,Петру Сусвалю,Володимиру Поліщуку,Сергію Процю та Руслану Голяновському. Медаль «Захиснику Вітчизни» отримали рідні Леоніда Полінкевича,Віталія Ліщука та Миколи Бондарука. Також відповідно до указу Глави держави Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня невдовзі отримає родина Андрія Задорожнього.

Доволі довго спілкувався голова облдержадміністрації із командуванням 14 окремої механізованої бригади та з представником командування Генерального штабу ЗСУ Ігорем Довганем. Обговорювали чимало актуальних тем: від реконструкції казарми у Володимирі-Волинському й облаштування гауптвахти,до впровадження на території міста чисельного військового патруля.

– Впевнений,казарма 14-ї бригади потребує не косметичного ремонту,а серйозної реконструкції,- підкреслив Володимир Гунчик,оглянувши приміщення. – Варто подивитися в якому стані опалення,електромережі,аби потім ми не мали неприємних моментів. Зрештою,для того,аби тут навели лад й згодом прийняли військових,у рамках програми територіальної оборони з обласного бюджету для потреб військових виділили 700 тисяч гривень. Тож гроші є – працюйте. Буде в тому потреба,додамо фінансів. За два тижні необхідно вирішити всі процедурні питання й остаточно окреслити алгоритм дій. До кінця цього тижня хочу бачити кошторис. Нам вдалося збільшити кількість військкоматів,змінити процедуру видачі посвідчень учасника АТО. І надалі готовий ініціювати зміни,ходити відповідними кабінетами в Києві,але мені потрібна підтримка військових. Бо лише спільними зусиллями нам вдасться досягти бажаного результату. Від вас повинні виходити пропозиції,а я беруся їх лобіювати.

«Розділові знаки» взявся ставити Володимир Гунчик під час зустрічі з керівництвом ДП «Волиньвугілля»,окремих шахт та представниками профспілкових комітетів шахтоуправління,акцентуючи на необхідності проведення реорганізації ДП «Волиньвугілля» задля порятунку цілої галузі краю.

Попри те,що розмова видалася непростою – градус емоцій у певні моменти був доволі високим,одначе порозуміння все ж вдалося досягти,а відтак і напрацювати план подальших дій.

Проблема в тому,що показники видобутку чорного золота на ДП «Волиньвугілля» не зростають,а навпаки знижуються. Якщо про розвиток можна говорити тоді,коли на-гора щомісяця підніматимуть не менше 1 тис. 200 тонн,то нині є лише 490 тонн. Як наслідок – проблеми із виробництвом та виплатою зарплати. Не додає позитиву і той факт,що керівники копалень не надто воліють об’єднувати зусилля й мізкувати над розвитком цілої галузі краю.

“Сьогодні «Волиньвугілля» – це лебідь,рак і щука,- констатував Володимир Гунчик. – І вони розтягують підприємство. Де гарантії,що таким ніхто не скористається?.. Маємо усвідомити: все залежить від 10-ї шахти. Не добудуємо – не матимемо перспективи взагалі. Не може «Бужанка» тягнути все на своїх плечах. Якщо не буде проведено реорганізації «Волиньвугілля» у шахтоуправління,керівник якого буде і директором «десятки»,все завершиться плачевно. Без роботи лишиться три тисячі людей”.

Тож голова облдержадміністрації чітко окреслив власне бачення,як слід діяти далі. Вже наступного тижня керівництво шахт,сівши за стіл переговорів і відкинувши власні амбіції,готує лист на міністерство з детально виписаними пропозиціями з реорганізації. Окрім того,у поважного відомства прохатимуть впорядкувати систему надходження коштів на зведення 10-ї «Нововолинської» з конкретним цільовим призначенням. Також гірникам доведеться напрацювати спільні пропозиції щодо збільшення вуглевидобутку.

А позаяк до зустріч із гірниками Володимир Гунчик побував на Нововолинському ремонтно-механічному заводі,де оглянув потужності,спілкуючись із шахтарями наголосив:

“Не погоджуюся,що відповідні замовлення від шахт мають іти на аналогічні підприємства,а не на місцевий РМЗ,бо то – ніщо інше,як корупція. Прошу керівництво Нововолинська не ухвалювати жодних рішень щодо адміністрації заводу,поки я не побачу бізнес-план підприємства й не обговоримо його на всіх рівнях”.

Відповідні пропозиції й вказівники зрештою гірники схвалили й погодилися з тезою,що нині надважливе завдання – вивести волинську вугільну галузь із кризи. Також шахтарі,зваживши на прохання голови облдержадміністрації,пообіцяли не вдаватися до агресивних дій упродовж двох тижнів. Відтак,можна констатувати,що певні зрушення у непростому «вугільному» питанні є.