Захід має унікальний формат,основою якого є антична грецька тріада – «стадіон – театр – храм»,що символізує гармонійний розвиток особистості через віру,мистецтво та спорт. Парафіядовий рух був започаткований у Польщі у 1988 році отцем Ордену Піярів Йозефом Йонцем. (До слова Йозеф Йонц загинув в авіакатастрофі під Смоленськом10 квітня 2010 року). На Парафіяду щороку приїздить близько 4 тисяч дітей з різних країн світу – України,Білорусії,Латвії,Литви,Росії,Казахстану,Німеччини,Іспанії.

Цьогорічна Парафіяда стала 27-ою. Маленькі волиняни взяли у ній участь завдяки активній роботі членів Товариства польського мистецтва «Барви рубежів»,які й опікувалися цією поїздкою. За словами керівника групи дітей з Волині Юліани Лукач,захід ділиться на дві частини: перша – двотижневе дозвілля та навчання у літньому таборі у горах,друга – конкурсні змагання у Варшаві.

За підсумками багатьох конкурсів Міжнародної Парафіяди для дітей та молоді найкращою стала команда із міста Долина Івано-Франківської області.

«Наші луцькі діти також приїхали з нагородами. 16-річна лучанка Олеся Самочко посіла перше місце у конкурсі сакральної пісні,- пишається дівчиною керівник групи. – Крім того,саме діти з Волині співали під час меси на офіційному відкритті Парафіяди. Не кожному випадає така нагода. Це дуже почесно».

Під час першої частини Парафіяди маленькі лучани відвідували заняття з польської мови,тематичні вечори,співи та релігійні меси. Крім того,діти разом з іншими учасниками Парафіяди їздили на екскурсії до Закопан та Кракова,каталися верхи,слухали музику гуралів – місцевого населення Татр. Фінал Парафіяди відбувався з 12 по 17 липня у столиці Польщі.

«В конкурсі малюнків діти зображували тему «Не такий слабкий ангел,як його малюють». Один український хлопчик намалював ангела з автоматом у руці»,- розповідає Юліана Лукач та додає,що учасники Парафіяди щиро співчували українцям з приводу війни.

Ще одна особливість Парафіяди – її релігійно-духовна складова. Крім активних занять учасники заходу щодня відвідували костел,де спілкувалися зі священиком та отримували від нього духовні настанови.