На переконання Ярослава Грицака,Україна демонструє дивовижну живучість. При цьому він нагадує,що досі «країні щастило: то зима виявилася м`якою,то Порошенко і Коломойський замість того,щоб піти війною один на одного,помирилися,та й наступ російських військ чи то захлинувся,чи то не почався».

Однак,зазначає аналітик,мукачівські події ставлять питання по-новому. «До сьогоднішнього моменту в країні був конфлікт між політиками,партіями та регіонами. Тепер – конфлікт між законними і незаконними збройними загонами. Не буду з`ясовувати,хто з них хороший,а хто поганий. Мова про інше: держава втратила монополію на законне насильство,відкривши скриньку Пандори»,- вважає Грицак.

А відтак висловлює версію,що зараз,«як і в 1994 році,політична криза накладається на економічну».

Намагаючись зрозуміти причини української живучості,Грицак резюмує: «Україна отримує любов активної меншини патріотів,які вирушають у АТО,що займаються волонтерством і так далі,і страх пасивної більшості обивателів,тих,хто боїться втратити батьківщину з почуття самозбереження… Країна,що має,крім державних інститутів,активне громадянське суспільство і високий рівень патріотизму,скріплена тіньовою економікою і страхом. Завдяки такому міксу можна виживати і в 2015-му році,і потім. Але ключове слово – виживати,а не жити».

У той же час,він вважає,що для життя держави потрібні радикальні і швидкі зміни. А відтак,бажаючи співвітчизникам витримки,зазначає,що «шанс на радикальні зміни ми знову,здається,упустили,а нового доведеться чекати довго».