Сто чотирнадцять років минуло з того часу,коли Леся Українка,перебуваючи в Грузії,всього за дванадцять днів створила безсмертну «Лісову пісню».

Відкрили свято голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України Петро Коробчук та член ради ВОО Національної Спілки письменників України Ольга Ляснюк,- повідомляють у Ковельській РДА.

На Лесиній землі гостей вітали заступник голови облдержадміністрації Сергій Кошарук,голова райдержадміністрації Віктор Козак,голова районної ради Ігор Верчук,заступник міського голови Ігор Прокопів,начальник управління культури облдержадміністрації Валерій Дмитрук.

Поетичне слово того дня теж часто звучало зі сцени лісового театру. Розпочав поетичну сторінку свята прозаїк,публіцист,багаторічний керівник Волинської обласної організації Національної Спілки письменників України поет Василь Гей.

Оплесками присутні зустрічали виступи поета із Вінниці,члена правління Національної Спілки письменників України Віктора Мельника,поета зі Львова Івана Гентоша,волинських поетес Галину Яструбецьку,Валентину Штинько,Євгенію Назарук,Олену Харитонюк Ніну Горик та інших.

З глибини скулинських лісів вийшовши на театральну сцену,Мавка ожила на полотні,в камені,у дереві,і в поетичному слові з уривка «Лісової пісні»,який представили уродженці Білина Ірина Шевчук та Іван Жук. Присутні «зустрілися» з Мавкою,насолоджувалися мелодіями Лукашевої сопілки у виконанні сопілкаря Андрія Борисюка та поетичними рядками Олександра Богачука,які озвучила Олена Місюра. На святі відома волинська бандуристка Ірина Котлицька виконала композицію на слова Йосипа Струцюка,музику Кос-Анатольського «Лукашева сопілка». Кожному здавалося,що серед глядачів була присутня сама Леся Українка.

Неповторної атмосфери святу додали українські пісні у виконанні народного фольклорного колективу «Родина» сільського будинку культури с. Білин,фольклорного гурту будинку культури с. Скулин,виконавиці народних пісень з Білина Тетяни Відник,новоствореного квартету Ковельського району,котрі створили незабутню атмосферу,даруючи мелодії народних пісень,переносили в дивовижний край Лесиного дитинства.

Перед тим,як зібратися на галявині,де мала початися офіційна частина,гості Лесиного свята оглянули книжкові полиці. Тут можна було придбати різноманітну художню літературу,а також оригінальні вироби народних умільців. Пасічник також люб’язно пропонував свою продукцію. Присутні на святі милувались сучасними і давніми вишивками майстринь,виставкою картин,мали змогу відвідати будиночок-музей «Лісової пісні» в урочищі Нечимному,ознайомитися з місцевістю,яка колись надихнула Лесю Українку на написання літературного шедевру.