Звісно,усі ці засоби інформування мали б навпаки стимулювати до пошуку правди та об’єктивності,але в міру людської ліні,ми здатні лишень на те,аби сприйняти ту інформацію,яку нам подали «з ложечки»,без докладання особливих зусиль.

Пропаганда всюдисуща,зачасту люди й не помічають,як їхнє мислення уже перейшло в зовсім інше русло. Так,звісно вона має різні цілі,повсякчас позитивні,але іноді пропаганда може призвести й до закликів винищувати людей,що є мабуть апогеєм людського існування та еволюції.

Навіть не намагайтеся сперечатися,але усі ми піддаємося впливу інформаційної кампанії. І як любив казати один із моїх викладачів: «Усі ми хом’ячки»,яким важко критично мислити.

Протягом останніх двох років чи не найбільше на власному досвіді ми відчули вплив інформаційного штурму у наших головах. Щось є правдою,щось є окозамилюванням,а щось є дійсно інформаційною війною – великою,потужною,продуманою і такою,яка лишить слід іще на довгі покоління.

Сьогодні знову захотілося говорити про Росію. Говорити не так,аби всіх налаштувати проти сусідньої держави,говорити так,аби вчергове констатувати факт якоїсь маніакальної «неадекватності» мільйонів колишнього,так званого,«братнього». Хочеться говорити про вплив на людську свідомість,який не вирішує конфлікт,а навпаки посилює його і чимдуж загострює.

Десятками,ба навіть століттями «великая и могучая» популяризувала свою незламність та силу,багатство та міць. Міцна рука вождя завжди нагадувала,хто є господарем у домі і хто в цивілізованому світі найцивілізованіший. Гасло про «Загнивающий Запад» уже пройшло через кілька поколінь і досі є чи не найпопулярнішим й до сьогодні. Першість у збройному ресурсі,у науці,у космонавтиці,у культурному розвитку,у багатстві держави та духовності…першість у всьому. І водночас,вічна боротьба сильних проти тих,хто хоче зруйнувати,зламати,відібрати. Росія знаходиться у постійній боротьбі,ворог то ззовні,то зсередини намагається атакувати,захопити і знищити щасливе майбутнє ідеальної країни.

За таких умов вкрай важливо підтримати народ і не дати впасти духом,не дозволити «повестися» на примітив «Старушки Европы» і «Америкосов»,а тому людям роками закладають у голови,що вони велика нація,а всі решта – вороги.

Такими словами,якось сама собі почала нагадувати великого пропагандиста) Але суть не в перебільшенні моїх слів,суть у тому,до чого ж котяться цілі народи.

Десятками,та навіть сотнями років керівництво сусідньої держави намагалося перебільшити свої можливості,здаватися кращими у світовій картині,поселити у чужих народах страх та повагу до неї. Власне тому сьогодні ми міркуємо над правдивістю окремих історичних міфів,які так глибоко засіли у свідомості цілих поколінь і окремі з яких уже фактично неможливо викорінити.

Мова йде наприклад про Київську Русь,яку чомусь історично росіяни прив’язують до себе,про походження українців. Остання тема взагалі має чимало версій,навіть таку,що поляки хотіли приборкати частину корінних росіян,а тому самі створили їм штучну мову – українську. Усі знають й про пропаганду з приводу голодомору,який начебто вигадали бандерівці. І це далеко не остання версія,оскільки щодо такої трагічної сторінки у долі українців,російські пропагандисти вправно попрацювали аби якомога більше заплутати людей і навернути на правдивість «російської історії».

Що вже говорити про події Другої Світової Війни. Тут стільки усього намагалися приховати від народу,що так «накормили» людей пропагандою,напевно й самі брехуни загубилися у своїй брехні.

А далі ще смішніша інформаційна кампанія проти американців,проти європейців… На таких побрехеньках зростали та навчалися не одне покоління. І коли навіть моя мама уже за часів незалежної України вперше чула про окремих українських письменників чи культурних діячів,дуже жахалася факту такої тотальної радянської заборони. «Ми ж цього не знали…»,- каже вона.

Твори цих відомих нині людей несли у своїх словах правдивість життя народу,але заборона усього українського та закордонного настільки викорінила бажання радянських людей пізнавати та сприймати щось нове,що вони ледве життя були готові віддати,аби їх повернули у звичну для них пропагандистську атмосферу.

Наведені вище приклади лишень дуже маленька часточка результатів пропагандистської машини. А скільки ж іще міфів лишилося у головах мільйонів.

Сьогодні ми вкотре побачили дію пропаганди,але уже не на прикладах наших бабусь та дідусів,не на прикладі батьків,а на власній шкурі.

Нині через інформаційну війну руйнуються сім’ї,життя,руйнується держава,ба навіть розколюється світовий устрій,а найголовніше – руйнується відчуття людяності,справедливості та гуманізму.

Пропаганда дістала із людини усе найгірше,збурила ці відчуття ненависті,нерозуміння,якоїсь середньовічної дикості і кинула їх проти таких же звичайних людей. Жага до вбивств,винищення народів,тотальна жорстокість тепер панує у головах тисяч,а то й мільйонів людей. Це ж як,у 21 столітті можна було дожитися до такого? Це так ми прагнемо миру та спокою?!

У кожного,звісно,своя думка. Ми не можемо із сусіднім народом розділяти ідентичні точки зору. У них є своя правда,у нас – своя. Біда тільки в тому,як же росіяни не можуть змиритися із тим,що їхня пропаганда,їхні ідеали,ніяк не можуть втлумачитися і в наші голови.

Листаю блоги відомих у Росії людей – посадовців,науковців…далеко не дурних осіб,а водночас думки пробираються відчуттям жаху. Стільки бруду безперебійно ллється не лишень на Україну,а на світ в цілому. Невже можна бути такими сліпими егоїстами і людоненависниками,щоб аж втратити усі можливі людські цінності?!

Хунта,укропы,гейропа,крымнаш,америкосы,фашисты,каратели,майдауны… це ж тільки маленька частина із всього,що вони пишуть. А далі про патріотизм,про відновлення величі «державы»,про відпір тим,хто хоче її захопити,про допомогу «мирным донбассовцам»,про «ликвидацию» наших військовослужбовців…тощо.

Навіщо стільки зла і багна,навіщо стільки ненависті?? Зрозуміло,між країнами триває конфлікт,але невже адекватна людина так ненавидітиме цілий світ і закликатиме до протистояння. Це нездорова манія величності. Звичайно,не беруся такими називати усіх і вся…але ось воно,обличчя народу.

Дуже прикро,коли такі ниці відгуки чуєш від абсолютно чужих людей,які зрештою знаходяться далеко від тебе,але таким чином руйнуються і родинні зв’язки. Не одна сім’я розвалюється на шматки через «велику ідеологію». Питаєш у близьких родичів як ваші справи,як робота і навчання,а у відповідь читаєш про те,як бандерівці вбивають дітей тут же,у Луцьку…ну їм же видніше. Ось цим вони пишаються?!

Пропаганда і влучна інформаційна політика потихеньку вбиває в тобі людяність,відчуття гідності та рівності. Відтепер у твоїй голові лише втілення бажань ляльководів,їхніх планів та забаганок.

Ось воно обличчя пропаганди стоїть перед тобою і дивиться тобі у вічі,а протистояти цьому ти не в силах. Це як іграшка,яку завели і зупинити її не можна,аж допоки вона не стане сама. Втім,скільки ще доведеться чекати невідомо. А тим часом дія майстрів-пропагандистів доводитиме до людовбиства,ненависті,жорстокості,маніакальності…аж поки цьому не прийде якийсь масштабний кінець,трагедія,таке собі очищення,після якого у головах людей настане світанок і тверезість…

Тож,постає питання: навіщо «истинно русским» пропаганда? Як на мене,россияне настільки уже просочені цією пропагандою,що їм вистачить іще на багато-багато років і не на один десяток поколінь. У протилежному випадку,такий штурм мозку просто незабаром виллється у величезну всенародну трагедію…