Хто ж носив георгіївську стрічку у роки ІІ Світової війни? Нацисти звісно знали сказану Макіавеллі,точніше ще запозичену ним у давніх римлян приказу «Divida et impera» – «Розділяй і володарюй».

Отож,з початком війни проти СРСР у 1041 році Рейх встиг налагодити звязки із російськими політичними силами,які були антирадянські налаштовані. Таких колаборантів вони знайшли і у СРСР,зокрема відомо,що червоний генерал Власов очолив РОА – «Росийскую освободительную армию»,яка брала участь у бойових діях на боці Вермахту. До цього військового формування увійшли російські підрозділи,які тоді стали на бік Гітлера. Чи обирали вони з «двох зол менше»,чи дійсно їм імпонувала ідеологія нацизму,питання риторичне,але із «георгіївськими кавалерами» ІІ Світової війни,якщо взяти до уваги історичні факти,стається повний конфуз.

Так цю відзнаку носив генерал Петро Краснов начальник главку козаків ІІІ Рейху,Комітету визволення народів Росії. Можна надати і повний список солдатів РОА,які носили орден св. Георгія,георгіївську зброю і георгіївську медаль.

1.начальник отдела пропаганды штаба ВВС КОНР майор АЛЬБОВ Александр Павлович. Умер в эмиграции в 1989 г.

2. командир 1-го батальона 5-го полка Русского Корпуса полковник ГАЛУШКИН Николай Васильевич. За подвиг,совершенный в составе партизанского отряда в годы Великой войны,награжден Георгиевским оружием. Умер в Лос-Анджелесе 6.07.1964 г.

3. боец 6-й сотни 1-го казачьего полка Русского Корпуса генерал-майор ГОЛОЩАПОВ Николай Иванович. В 1917 г. за боевые заслуги награжден Георгиевским оружием и орденом Св. Георгия 4-й ст. Умер 4.01.1963 г. в Сан-Пауло (Бразилия).

4. врач 1-го полка Русского Корпуса ГОЛУБЕЕВ Н.А. В ноябре 1941 г. ранен в бою с красными бандитами в Сербии,несмотря на это продолжал под огнем перевязывать раненых. Пока не был ранен вторично,на этот раз тяжело. За этот подвиг награжден Георгиевским крестом 4-й степени.

5. командир 3-го полка Русского Корпуса Генерального штаба генерал-майор ГОНТАРЕВ Борис Викторович. Орден Св. Георгия 4-й ст. Умер 27.10.1977 г. в Зальцбурге (Австрия).

6. командир XV кавалерийского казачьего корпуса,Походный Атаман генерал-майор ДОМАНОВ Тимофей Иванович – повешен коммунистами в Москве в 1947 г.

7. командир 1-го казачьего полка Русского Корпуса генерал-майор ЗБОРОВСКИЙ Виктор Эрастович. Награжден Георгиевским оружием. Умер в военном госпитале 9.10.1944 г. в Граце (Австрия) от ран,полученных в бою с красными бандами.

8. командир 3-го батальона 5-го полка Русского Корпуса генерал-майор ИВАНОВ Евгений Васильевич. Награжден Георгиевским оружием. Умер 11.05.1972 г. в Каракасе (Венесуэла).

9. Походный Атаман Терского казачьего войска полковник КУЛАКОВ Николай Лазаревич – замучен чекистами в Австрии в 1945 г.

10. начальник личной канцелярии генерал-лейтенанта А.А. Власова

полковник КРОМИАДИ Константин Григорьевич – умер в эмиграции в 1990 г.

11. обер-фельдфебель 2-й роты 3-го полка Русского Корпуса полковник ЛЮБОМИРОВ Николай Иванович. Награжден орденом Св. Георгия 4-й ст. за то,что командуя ротой 13.02.1915 г. в ходе боя взял в плен 5 офицеров,416 солдат и 2 пулемета. Умер 9.09.1972 г. в Каннах (Франция).

12. боец 3-го полка Русского Корпуса корнет МИХАЙЛОВСКИЙ Александр Александрович. В годы 1-й Гражданской войны награжден двумя Георгиевскими крестами. Умер 17.05.1964 г. в США.

13. командир артиллерийского взвода 3-го полка Русского Корпуса полковник МУРЗИН Николай Николаевич. Награжден Георгиевским оружием. Умер 16.12.1978 г. в Нью-Йорке.

14. командир роты 4-го полка Русского Корпуса подполковник НЕВЗОРОВ Андрей Геннадьевич. Награждён Георгиевским оружием. Умер 30.04.1978 г. в Австралии.

15. командир 9-й роты 2-го полка Русского Корпуса полковник НЕСТЕРЕНКО Александр Михайлович. Награжден Георгиевским оружием. Погиб во время работы на руднике в Аргентине 28.02.1952 г.

16. полковой священник 4-го полка Русского Корпуса о. НИКОДИМ (в миру – НАГАЕВ Николай Васильевич). Генерал-майор. Награжден Георгиевским оружием и орденом Св. Георгия 4-й ст. за участие в Брусиловском прорыве. Умер 17.10.1976 г. в Англии.

17. начальник отдела материально-технического обеспечения штаба Вооруженных Сил КОНР генерал-майор СЕВАСТЬЯНОВ Андрей Никитич – расстрелян коммунистами в Москве в 1947 г.

18. генерал-лейтенант СЕМЕНОВ Григорий Михайлович. Георгиевское оружие (1914). Орден Св. Георгия 4-й ст. (представлен 11.11.1914,за дело под Сахотином). В 1945 г. объявил о своем подчинении ВС КОНРа генерала Власова. 30.08.1946 г. повешен большевиками в Москве.

19. командир 2-го батальона 2-го полка Русского Корпуса генерал-майор СКВОРЦОВ Михаил Алексеевич. Награжден Георгиевским оружием. Умер 19.04.1967 г. в Лос-Анджелесе.

20. командир Русского Корпуса генерал-майор СКОРОДУМОВ Михаил Федорович. Награжден Орденом Св. Георгия 4-й ст. Умер 15.11.1963 г. в Лос-Анджелесе.

21. младший офицер 6-й сотни 1-го казачьего полка Русского Корпуса генерал-майор СТАРИЦКИЙ Владимир Иванович. Награжден Георгиевским оружием. Умер 16.05.1975 г. в г. Дорчестер (США).

22. командир II корпуса Вооруженных Сил КОНР генерал-майор ТУРКУЛ Антон Васильевич. Умер в 1957 г. в Мюнхене.

23. командир 3-го батальона 1-го полка Русского Корпуса генерал-майор ЧЕРЕПОВ Александр Николаевич. Награжден орденом Св. Георгия 4-й ст. (за взятие Ужокского перевала в Карпатах) и Георгиевским оружием. Умер 15.02.1964 г. в Нью-Йорке.

24. командир роты ПАК (противотанковых орудий) Русского Корпуса полковник ШАТИЛОВ Борис Николаевич. Награжден Георгиевским оружием. Умер 20.03.1972 г. в Нью-Йорке.

25. юнкер 4-го пулеметного взвода 1-й юнкерской роты 1-го полка Русского Корпуса ШАУБ Сергей Владимирович. В декабре 1941 г. тяжело ранен в легкое при обороне рудника Столице в Сербии. Награжден Георгиевским Крестом 4-й степени. Проживает в Швейцарии.

26. начальник штаба 1-го авиационного полка ВВС КОНР майор ШЕБАЛИН Сергей Константинович – умер в эмиграции в 1964 г.

27. командир 1-го батальона 1-го полка Русского Корпуса Генерального штаба капитан ШЕЛЛЬ Евгений Адольфович. Награжден Георгиевским оружием. Умер 9.10.1963 г. в Западной Германии.

28. командир Русского Корпуса Генерального штаба генерал-майор ШТЕЙФОН Борис Александрович. Награжден Георгиевским оружием. Умер 30.04.1945 г. в Загребе.

29. командир 10-й роты 2-го полка Русского Корпуса полковник ЯКУБОВСКИЙ Николай Михайлович. Награжден Георгиевским оружием.

Врешті це все історія. Цей же геральдичний символ вже у 1943 році відроджений був у Червоній армії. Але постає наступне питання – що символізує георгїївська стрічка для тих хто поціоновує її зараз?

Таким чином вони висловлюють свою цілковиту байдужість до неукраїнського походження стрічки та експорту (нав`язуванню) традиції з масового поширення смугастої стрічки з чужоземної країни,яка неодноразово протягом всієї історії,як у давно минулі,так і новітні часи засвідчувала свою ворожість до України.

Врешті,якщо відсунути у бік зайві емоції,можна зауважити,що Орден Георгія був заснований в 1769 році. За статусом він давався тільки за конкретні подвиги у воєнний час “тим,хто … відрізнили себе особливим мужнім вчинком або подали мудрі корисні поради”.

У 1806 році в російській армії були введені нагородні Георгіївські прапори. На вершинні прапора містився Георгіївський хрест з чорно-помаранчевою стрічкою.

У 1855 році,під час Кримської війни,стрічки георгіївських кольорів з`явилися на нагородній офіцерській зброї.

У часи перебування України у складі Російської імперії цією нагородою було нагороджено напевно багато українців – солдат і офіцерів Російської армії. Були нагороджені нею і українці – вояки Червоної армії,ті самі ветерани,подвиг яких і вшановується цими днями. Але врешті слід розуміти і те,що теперішні реалії,коли Україна стала жертвою російської агресії,вимагають іншого підходу до певних геральдичних символів,особливо якщо їх використовують із антиукраїнським змістом.

Підсумовуючи можна зауважити,що у роки ІІ Світової війни генерал Краснов був військовим супротивником «товарища Сталіна». Але нині,у особі Володимира Путіна та проросійських сепаратистів,яких він підтримує ми бачимо злиття ідеологій,які сповідували і Краснов і Сталін.

Вийшов такий собі «червоний фашизм»,визнавці якого навіть «обмовились»,назвавши українців «жидобандерівцями». Повний комплект расової ненависті,постає лишень питання який народ – український чи єврейський більше ненавидять «ЛНР-ДНРівці»?. Антисемітизм тут,напевно ні до чого,просто додано для «красного слівця» – можливо для когось там кумиром є той же генерал Краснов.

Отож перш ніж вдягнути георгіївську стрічку,слід замислитись що цим буде висловлене,яку ідею відстоюватиме той хто носитиме цей символ. «Антифашистський» зміст ми у цій статті спростували,а антиукраїнський тут як раз і мається на увазі.

А загалом варто поцінувати українські національні символи. Без перемоги над нацизмом у 1945 році не було б сучасної Незалежної України,але Незалежність прийшла у 1991 році,коли розвалилась тоталітарна комуністична імперія – СРСР.

Отож варто у дні 8 – 9 травня обирати українську символіку. Адже ідеологи Росії вже заявили про те,що Німеччину вони,мовляв,перемогли б і без українців. Знівелювали таким чином історичний факт – участь українських вояків Червоної армії у боях ІІ Світової. А вояків УПА вони,зрозуміло так і продовжують називати «нацистськими посібниками».

В той час саме спротив УПА у 1942- 44 роках суттєво підривав сили Вермахту на теренах окупованої України. А «власовіців» – вояків РОА старожили,до прикладу,Волині теж пам’ятають – вони тоді відступали разом із німцями. І носили на грудях георгіївські стрічки.