У нас існують політичні проекти,а не партії

–Миколо Ярославовичу,існує припущення,що вибори мера – це війна місцевих олігархів,кожен з яких хоче,щоб мером стала його людина. Звідси й війни компроматів. Лучани поведуться на маніпуляції,бо в такому разі вибір буде не їхній,а панський?

–Вибиратимуть лучани. Однозначно. А олігархічні війни тривають не тільки в Луцьку,а по всій Україні. Це – не новина. Але потрібно аналізувати при здійсненні вибору і дивитися,не хто стоїть за людиною,а який в неї життєвий досвід і як ним можна скористатися на благо міста.

Усвідомлюю,що очікується досить жорстка боротьба за крісло мера.Багато хто каже,що я буду представляти Єремеєва,а інший кандидат – Палицю. Якщо на те пішло,то в мене з Єремеєвим не було розмови на цю тему,а писати можна різне.

–В чому причина вашого конфлікту з Ігорем Палицею?

–Конфлікту як такого не було.

–Але було його висловлювання про розчарування Вашою роботою як міського голови.

–Про деталі потрібно в нього запитувати. Я не знаю,чим він розчарований. Просто не захотів далі співпрацювати зі мною особисто. Вважаю,що Ігор Петрович постійно отримував і наразі отримує односторонню інформацію від людей,які мають змогу з ним часто спілкуватися. На підставі цієї інформації він робить свої висновки.

–Зараз ведеться активна дискусія стосовно системи місцевих виборів,яку обіцяють узаконити до кінця червня. Яка модель Вам найбільше імпонує?

–Якщо ми хочемо дбати про майбутній розвиток України,то,безперечно,мала би бути чисто пропорційна система. Але чи готове наше суспільство до цього? Разом з тим,починати колись потрібно. Сьогодні проблема полягає в тому,що міцної партійної системи в Україні допоки немає. Є ж в нас партії однієї особи. Коли ця особа зійшла з політичної арени,то й партії не стало. В нас існують політичні проекти,а не партії.

Якщо вести мову про ефективність роботи депутатів,то скажу,що мажоритарними до своєї безпосередньої роботи ставляться відповідальніше. З них люди питають. Тим,хто обирався за партійними списками простіше,бо вони можуть прикритися рішеннями партій. В ідеалі ж депутати мають приймати рішення корисні для міста,а не тільки егоїстично відстоювати інтереси свого округу чи партії. Має бути державницьке мислення.

–Вочевидь,місцеві вибори таки відбудуться у жовтні…

–… у нас немає іншого виходу. Адже порушуватиметься Конституція.

–Є ще фактор ймовірності воєнного стану.

–Не дай,Боже! Нам і так вистачає біди. Воєнний стан затормозить багато проектів,які сприяють розвитку України. Місцевого самоврядування не буде як такого,бо керуватимуть військові. Не хотілося б. От перед вашим візитом я розписував пошту. Нам прийшла відповідь з Мінрегіонбуду про те,що проект нашого «Луцькводоканалу» включають у чергову програму.

Місцеві громади не повинні ходити з простягнутою рукою,а мають бути самодостатніми

–Чого Ви очікуєте від реформи місцевого самоврядування? В ідеалі їй мала б передувати адмінреформа. Влада каже,що Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад може стати першим кроком до такої реформи. Судячи з Ваших заяв,з Луцьком поки ніхто не має добровільних намірів об’єднуватися. Чи є у Вас вагома аргументація для приміських сільських громад,аби ті забажали приєднатися до обласного центру?

–В них набагато менше проблем,ніж в Луцьку,бо всі сільські ради користуються послугами луцьких установ. Ми це прекрасно знаємо,але не виставляємо рахунків. Ніхто ж не порахував,скільки сільських дітей ходить до луцьких шкіл,чи скільки сільських пацієнтів у обслуговуються у наших лікарняних закладах. Ми ще не ставили питань перед жодною райрадою,чи сільською радою,щоб нам віддали частину державних субсидій на цих людей. Просто ми й до цього прийдемо.

Але повернуся до суті Вашого питання. Я є членом правління Асоціації міст,тому доводилося брати участь у підготовці деяких документів,що лягли в основу Концепцій реформи місцевого самоврядування та адмінреформи. У них передбачено багато переваг для громад,які приймуть рішення про укрупнення. Вагомою перевагою вже на сьогодні є те,що бюджет Луцька виглядає куди краще,ніж минулорічний після змін бюджетного та податкового кодексів. В нас солідний бюджет розвитку – понад 120 млн грн. Навіть,зважаючи на знецінення гривні,це – великі кошти порівняно з минулим роком. Ми маємо непогані надходження з акцизного збору. Є освітня та медична субвенція. Нам залишили 60% ПДФО,тоді як сільські ради втратили цей податок.

Я нещодавно повернувся з Норвегії. У них сьогодні є 16 губерній,а планують залишити 4. Сьогодні одна адміністративна одиниця налічує приблизно 3,7 тис. населення,а вони хочуть досягти рівня 17 тис. У них також об’єднання громад стимулюється розширенням податкової бази.

У будь-якому випадку,варто загітувати приміські сільські громади до об’єднання з більшими містами. Але найбільш переконливими аргументами будуть вдалі живі приклади. Є ж чимало сільських рад,які постійно просять грошей на зарплату для своїх чиновників. А чи треба стільки чиновників? Нікого не хочу ображати,але потрібно розуміти реалії життя.

Зміни до податкового законодавства пішли на користь місцевому самоврядуванню. Сьогодні нема байдужих депутатів при розгляді питань стосовно податків на майно,на землю,на нерухомість… Ніхто не каже: «Дайте всіх позвільняємо». Всі бюджетні організації мають заплатити податок на землю за перший квартал. Йдеться про суди,прокуратуру,обласну раду,школи,садочки. Рішення вже вступило в дію. Втім до нас вже приходять листи про звільнення від сплати. Першим було казначейство. Але в наступному році всім доведеться планувати у бюджетах витрати на земельний податок. І при всьому,в цьому році в нас на ремонт доріг піде більше 50 млн грн. з міського бюджету. Держава на ці потреби грошей не виділяє,тож є стимул не втрачати в доходах до міської казни. Нинішній рік перехідний,а вже наступний буде більш показовим. Місцеві громади не повинні ходити з простягнутою рукою,а мають бути самодостатніми.

–А скільки коштів в цьому році дістанеться Луцьку з загальнонаціонального Фонду регіонального розвитку?

– Понад 10 млн грн. Але ми ще очікуємо 120 млн грн закордонних інвестицій.

–Які об’єкти з обласного центру попали до фінансування з Фонду регіонального розвитку і чи відомо,яким чином Луцьк розпорядиться цими коштами у 2016 році?

–В цьому році кошти підуть на два дитячі садочки і господарсько-побутову каналізацію у Вересневому та на Малому Омелянику. Там роками топить. Ми претендуємо на кошти Фонду регіонального розвитку на умовах співфінансування з міського бюджету. Ці проекти в роботі. В наступному році будемо претендувати на фінансування спорудження Центру інтеграції молоді,де будуть збиратися дітки,які мають різні недуги. У планах ще один садочок та завершення будівництва 27 школи.

Крім цього,у нинішньому році матимемо фінансування по одному кабмінівському проекту «Безпечне місто»,який ми виграли. Йдеться про встановлення відеоспостереження на вулицях міста,вдосконалення світлофорного господарства. Проект становить 2 млн 700 тис грн. Держава обіцяє виділити 1 млн грн,а решту профінансуємо з міського бюджету. Так і має бути. Територіальна громада має розуміти: нема грошей – шукай. Якби не було нинішньої біди на Сході,то ми б набагато швидше пройшли би процедуру на отримання фінансування через Європейський банк реконструкції і розвитку. В цьому році до нас зайшло би як мінімуму 150 млн грн. Ці кошти мали би бути спрямовані на модернізацію центральної системи опалення в Луцьку. Є ще інші проекти,в тому числі і модернізацію зоопарку.

–Пам’ятається,Ви обіцяли,що він буде кращий за рівненський…

–А він і буде значно кращий. Там зараз ведеться будівництво. Планується містечко для ведмедів. Леви житимуть у приміщенні з басейном. Зробимо каналізацію,водопостачання,освітлення,паркан… Буде гарно.

А повертаючись до вашого запитання про аргументацію до об’єднання громад,скажу таке: я переконливо рекомендую їм розпочати ці процеси.

– Як на мене,одна з найкращих агітацій – переконувати сільські громади,що ПДФО залишатиметься у своєму бюджеті. Сьогодні цей вид податку не потупає до сільських рад,а от місту залишається 60% від збору. От той же «Кронберг енд Шуберт»

–«Кромберг енд Шуберт» – раз,„Модерн-експо” – два,„Тигрес” – три. Це – територія Луцького району. Може держава не зовсім по-чесному поступає з сільськими радами,забравши з їхній бюджетів ПДФО,але як інакше стимулювати сільські громади до об’єднань?

–Щодо податку на нерухомість. Можливо,є вже якість хоча би приблизні орієнтири стосовно загальної цифри,яку отримає місто з цього доходу. Людей він не особливо радує,а який зиск місту?

–Ми будемо знати цю цифру не раніше липня.

Тарифи нижчими не будуть

– Ще однією дражливою темою для людей сьогодні є тарифи на компослуги. Відповідно,загострюється актуальність енергозберігаючих заходів,які користувачі будуть змушені робити. Міська рада також є платником за енергоносії,яким чином збираєтесь економити і чи підсоблятимете лучанам у здійсненні заходів з енергоефективності?

–В нас є муніципальний енергетичний план,який розписаний по роках. Хоча ми вже деякі показники випереджаємо. Я вже згадував про проект,який фінансується через Європейський банк реконструкції і розвитку.

Назву деякі цифри для порівняння. У найхолоднішому зимовому місяці місто Луцьк споживає до 14 млн кубів газу. Я маю на увазі обігрів всіх помешкань,які є (в тому числі і бюджетної сфери),а також,на гарячу воду. Літній місяць потребує 2- 2,2 млн кубів. Цей газ йде винятково на обігрів води,що подається в домівки лучан. На жаль,її сьогодні не має і ми воюємо. Цей проект дає нам змогу зекономити 14 млн кубів газу в рік. Тобто ми економимо більше,ніж використовуємо газу упродовж міжопалювального періоду. Плюс маємо серйозну економію на електроенергії. Буде встановлено 200 індивідуальних теплових пунктів у будинках. Звісно,без утеплення будинку,заміни дверей,це не є повний комплекс енергоефективності. Але тепловий пункт дозволить людям зекономити до 30% коштів за тепло.

–Щоб був встановлений такий тепловий пункт в будинку,обов’язково має бути ОСББ?

–Ні,не обов’язково. Будуть обирати старшого по під’їзду ,чи по будинку,хто контролюватиме . Теплові пункти перебуватимуть на балансі підприємства «Луцьктепло»,хоча ви самі розумієте,що їм не вигідно встановлювати лічильники на тепло,але нікуди вони не дінуться. Відбудеться і заміна обладнання у котельному господарстві. Викинемо 20 підвальних котлів,які вже давно не рекомендовані для використання. Замінимо бойлерні. Вдосконалиться система моніторингу котельного господарства міста Луцька.

Продовжуючи тему енергозбереження в Луцьку,скажу,що наразі щодекадно моніторимо всю бюджетну сферу. Цим займається відповідний відділ міськвиконкому. В нас немає жодного медичного закладу,де не встановлений індивідуальний тепловий пункт. Ми співпрацюємо з корпорацією Nefco по енергозберігаючих технологіях. Впроваджуємо спільний проект на 4 млн грн. Зараз плануємо інший на 400 тис. євро. Передбачаються роботи від утеплення фасадів,заміни вікон та мережі т. д.

Багато чого ми робимо за бюджетні кошти. Два роки тому ми замінили вікна в усіх шкільних спортзалах,актових залах. В цьому році завершимо роботу з великими залами в садочках. Все це також дає певний ефект. Моніторинг багато чого дає,бо,насамперед,ми побачили,що в одних приміщеннях потрібно платити 35 грн за енергоносії за метр квадратний приміщення,а в іншому сума сягає 135. Такого не може бути. Ми проводимо енергоаудити і за рахунок грантових коштів.

Є ряд енергозберігаючих проекти по „Луцькводоканалу”. А загалом кожній бюджетній установі розписали,що вона має зробити задля енергозбереження. Ясна річ,в першу чергу фінансуємо там,де це найбільше потрібно.

–Це все,що Ви розказуєте,стосується бюджетної сфери,а чи є якісь програми підтримки для мешканців Луцька ?

–Ми,насамперед,стимулюємо створення ОСББ. От ставимо лічильники тепла. Якщо створено ОСББ в будинку,то 70% на витрати покриває міський бюджет,а решту – користувачі. Якщо ж ОСББ не має,то казна міста дає тільки 60%. Це ж стосується й інших проектів енергозбереження.

–Люди бояться тарифів на тепло та газ,зокрема. Є політики,які на цьому піаряться. Якщо відкинути будь-які політичні спекуляції,то як Ви оцінюєте нинішню тарифну політику держави?

–Тарифи встановлює НКПЕ,а б’ють міського голову. Мабуть,правильно роблять. Рано чи пізно це мало статися. На останній зустрічі з Володимиром Гройсманом,де ми говорили про реформу місцевого самоврядування,йшлося і про те,що варто покращати роз’яснювальну роботу по субсидіях. Іншого виходу немає.

Мені складно сказати,чи правильно НКПЕ обґрунтувала тарифи. Про політиків ви сказали влучно,але треба розуміти,що вони на цьому не тільки піаряться,а окремі й гроші заробляють. Адже вони є власниками чи співласниками енергетичних компаній. відповідно лобіюють свої інтереси на цих ринках.

–Чи правильним було рішення держави загнати 80% населення під субсидії,а не витрачати кошти під ефективні державні програми з енергозбереження,щоб люди менше платили,але платили? Субсидії ж одних принижують,а інших розхолоджують,а ще інших спонукають шукати механізми зловживань. Не факт,що субсидії матимуть тільки бідні,і не факт,що всі люди,які їх потребують,зможуть добитися.

–У питанні субсидій і пільг справедливості годі шукати. Працівники соціального захисту у приватних розмовах розповідають,що відсотків 20 людей отримують дармові пільги.

Я взагалі не є прихильником будь-яких субсидій і пільг,я – за адресну допомогу.

–Чиновницький апарат в Луцьку справиться з оформленням документів усіх,хто потребує субсидій ?

–Ми справимося. Трохи взяли людей з центру зайнятості,виділивши на це кошти міського бюджету.

–Зараз в Луцьку немає гарячої води. Як довго мешканці терпітимуть такий дискомфорт?

–Луцьк,Вінницю і Житомир відключили від газу. Я розумію,що справних платників комунальних послуг ця ситуація обурює,особливо тих,хто має бажання воду отримувати. Щоправда,зауважу,що поки немає гарячої води,грошей за неї не нараховують.

Ми зайшли в досить серйозну проблему. 49 млн грн – це борг,який не сплатило населення за спожите тепло,а ми винні «Нафтогазу» 39 млн грн. На підприємстві «Луцьктепло» також працюють люди. Зараз вони мають роботу упродовж трьох днів на тижні. Там також проблема,бо люди хочуть мати зарплату,а тому мають бажання надавати послуги.

Ми працюємо над вирішенням цієї проблеми. Треба,щоб люди оформляли субсидії,а іншого виходу я не бачу. Тарифи нижчими не будуть.

Давайте говорити про ще одну річ. Дай,Боже,танків і градів у нас не буде,але газова голка залишиться в Путіна. Відсутність гарячої води – дещо вирішувана проблема,бо можна придбати бойлер чи нагріти води в каструлі,щоб дітей помити (хоча так не має бути). Але,якщо не розпочнемо опалювальний сезон? Розумію,що зараз на нас всього навалилося,але борги треба гасити. Думаю,вистоїмо…

–А чи реально Луцьку злізти з газової голки і перевести свою систему централізованого опалення на альтернативні газу види палива?

–Це неможливо зробити. Немає жодного міста в Європі,яке на 100% переведене на альтернативне паливо.

Більше того,на це також потрібні солідні кошти. От розраховували грант для котельні підшипникового заводу,що працюватиме на альтернативному виді палива. Вона коштує до 900 тис. євро. Для підігріву гарячої води в цьому мікрорайоні нам не потрібно буде газу. Але це – серйозні кошти. Поетапно ми будемо рухатися в цьому напрямку.

Є різні інвестори. Нікого не хочу образити,але є такі,що обирають тільки «смачніше». Не дуже хотів би потрапляти в залежність від бізнесу. Хоч в Рівному все котельне господарство переведене в оренду і там міський голова не займається питаннями тепла. В Польщі такі підприємства здані в концесію,тільки мережі залишилися. Я ж дуже обережно ставлюся до цих питань. Вже 5 років міським головою і жодного з трьох основних комунальних підприємств ми не відпустили на приватизацію. Маю на увазі «Луцьктепло»,«Луцькводоканал» та «Спецкомунатранс».

–Але вони й залишаються монополістами як надавачі послуг і диктують умови лучанам. Те ж «Луцьктепло» не дає дозволів на встановлення автономного опалення. А порівняйте сьогодні платіжки квартиронаймачів,які приєднані до централізованого опалення і тих,хто має встановлений в квартирі багатоповерхівки індивідуальний котел.

–Те,що не дозволяють – до пори,до часу.

Але,щоб встановлювати автономне опалення,потрібно відпрацювати систему. В нас 136 км тепломереж. Їх усі треба нагріти і використати газу стільки,скільки для цього потрібно. Не менше,хоч з тих квартир,які мають автономний котел,кошти за це не поступлять. От казали,давайте гарячу воду тільки вранці і ввечері. Ми вже давали тільки в суботу та неділю. Додавалися до мільйона збитків.

Але,повертаючись до теми автономного опалення,то моя позиція: поетапно в Луцьку треба до нього переходити там,де це можливо. Як і по максимуму можливого залучати альтернативні газу види палива. Можна палити й торфом,але для цього треба залучати дороговартісне обладнання,щоб не зашкодити екології. мені доводилося бути в Каунасі. Там нема чим дихати у період опалювального сезону… А знаєте,що в нас мало не в центрі міста є асфальтовий завод Ольхового? Ви бачили там будь-коли чорний дим? Його можна ставити під вікнами житлового будинку. Там навіть дим в асфальт додається. Використане обладнання з Фінляндії. До всього потрібно ставитися з розумом і систему централізованого опалення також не можна повністю знищити. вона має працювати ефективно і рентабельно.

Багато хто хоче,щоб я зірвався: не дочекаються

–Ми починали з вами розмову із теми виборів. Громадська організація «Комунальний патруль» критикує міську владу на темі тендерів,тарифи,ямкові ремонти,прибудинкові території. Їхня критика справедлива?

–Доля правди є багато в чому. Але є чимало інформації,яка не дочитана і вирвана з контексту,а відтак,викривлена. Вони чекають,що я буду виправдовуватися,а я цього не робитиму. Судитися я з ними також не збираюся.

Хоча усім хто збирає на мене компромати трохи важко. От написали про автомобіль… У мене все задеклароване. Хата є,дві дачі є,машина є. Ніколи нічого не ховав і сміливо дивлюся людям в очі. Так живу по життю. Нема за що зачепитися – от взялися за автомобіль,який взятий міською радою в позичку. Ми опублікували договори цієї позички. Раніше в Шиби був автомобіль на випробуванні… Він був

„іспитатєлєм”. Просто в міської ради немає коштів на купівлю машини. Та машина,якою я їздив розвалювалася. І варто розуміти,що та машина,яку взяли в позичку – не персональний автомобіль міського голови. Дійсно,переважно на ньому їжджу я по службових справах. Але мої опоненти сказали,що якби цю машину взяли в оренду в автозаводу,чи СКФ,то питань до Романюка не було б. Розумні люди все розуміють,а кому до душі посмакувати чорним піаром… Не буде автомобіля,то буде щось інше.

–«Карабас-Барабас»,до прикладу.

–Розказую ще раз. Продав акції «ПриватБанку». Дав гроші своєму синові. Він колись разом з партнерами Булою і Козюрою купив акції кафе «Буратіно». Ще й назви такі «Буратіно»,«Карабас-Барабас»… Це – все казки.

–У Луцьку є ще кафе «Мальвіна»,воно бува не ваше?

–(сміється) Не моє. Судячи з інтернетних пліток,в мене була мережа магазинів жіночої білизни,яку десь там роблять на сороковому. Але потім інформація пропала і я забув як називалася «мережа» і де саме вона в мене була.

Тепер без жартів про «Карабас-Барабас». Син здав приміщення в оренду підприємцю. Там нема ніяких порушень закону.

І на повному серйозі. Не хочу,щоб доводилося діяти так,як було під час минулих виборів,коли доводилося родину вивозити з Луцька. Після третьої спроби організувати моєму синові ДТП,люди зі СБУ сказали мені: «Було б дуже непогано,щоб ваша сім’я виїхала з міста». І сім’я виїхала. Я б цього повторення не хотів і нікому цього б не бажав. А ще я зберіг одне фото,яке розповсюджував мій конкурент у минулій кампанії. Там мій портрет в чорній рамці.

–Навіщо таке зберігаєте?

–Вмру старим-старим дідом,а на фото буду молодим.

Дуже не хотілося б,щоб нинішня кампанія проходила під душком чорного піару. Багато хто хоче,щоб я зірвався. Цього від мене не дочекаються. Працював і працюю. Оберуть лучани – далі працюємо,не оберуть – подякую за все і піду по життю далі. Я не пропаду.

–Для чого вам ця посада?

–Я хочу принести користь на цій землі. Хочу щось розвинути. Ви бачите на моєму столі стоси папок і минулого разу ви були,в мене не було на столі порожньо. Чимало проектів ми зможемо завершити в цьому році,садочки,новий полігон у Брищі. Ніхто ж не знає,що з червня ми б не мали куди вивозити сміття.. Ті ж самі прибудинкові території. Це ж не під вибори. Хоча в цьому році нам дійсно більше вдалося зробити,бо маємо більше коштів,у зв’язку зі змінами до законодавства. На жаль,в цьому році не вдасться добудувати 27 школу. Хочеться щось зробити для людей. Мені цікаво тут працювати. Хоча,думаєте моя сім’я в захваті?

–Під час Майдану Ви також вивозили родину з міста?

–Ні.

–Не боялися? Зі збороєю до Вас не приходили?

–Приходили,але потім вибачилися.

Так сталося,що перший великий мітинг в Луцьку був у неділю,а я перед тим зробив свою заяву на телебаченні у суботу,де заявив про свою позицію. Те що зробили зі студентами 30 листопада ні в які рамки не вписується. Я виступав і на луцькому Майдані. Але та людина,яка дала мені таку змогу,потім отримала на горіхи від штабу. Мовляв: «Чого це Романюк має виступати на Майдані?». Я не ходив і не кричав. Просто робив свою роботу. Мало хто знає,як було моторошно. Спав по три-чотири години на добу. ОДА фактично не працювала. Відповідальність за область на себе взяв голова облради Валентин Вітер. Ми постійно спілкувалися. Або він до мене приїздив,або я до нього. Сьогодні проти нього плетуть інтриги. Люди,які за цим стоять не оцінили його тодішнього вчинку. Нехай би Валентин Степанович розказав,скільки він пережив,ставши головою облради,коли ще Майдан не переміг.

Ми мудрували,що робити. Обласна рада не мала повноважень впливу на департамент соцзахисту чи пенсійний фонд. А треба було вирішувати питання виплат. Керівники департаментів понаписували заяви. Ми їх давай скликати на роботу… А по Луцьку ходять люди в масках… Міліції нема. Батьки бояться дітей водити до садочків. Я зібрав працівників комунальних підприємств і сказав: «Хто до вас прийде,кличте мене. Не доведи Господь,не працюватиме хоч один садок,чи школа,чи лікарня,поліклініки. Ви маєте займатися роботою. Хочете на Майдан,будь ласка,після робочого дня». Місто має працювати,транспорт ходити. Вода була,тепло,світло – також. Ціни цих зусиль ніхто ніколи не оцінить.

Сьогодні ж рвуться до влади ті,хто бажав мене викинути з третього поверху. Перед тим телефонували і казали,що прийдуть порадитися 10 чоловік,а привели три тисячі народу.

–Зараз є люди,які вважають: не було би Майдану,не було б нинішніх проблем в державі. А на Вашу думку потрібно була Революція гідності і чи не дарма під час неї загинули люди?

–Революція гідності була потрібна. Приходив просто край. Сказати,що її хтось організував,то вже,вибачте,ні. На Майдан люди їхали самі. Їх ніхто туди не звозив. Тут в Луцьку ми пішли на зустріч і дали приміщення будинку культури,щоб люди так не мерзли на вулиці.

Янукович – це була крапка,а скільки всього творилося й до того. Горджусь українцями,що не дали себе поставити на коліна. Дуже шкода молодих людей,тих Героїв Небесної Сотні,які загинули… Мало хто сьогодні знає,що фотостенд в місті – це моя ідея. Помагали чим могли. Про це розповідати не буду. Мені дуже шкода,що частина старших людей розчарувалися,а от молодь – ні. Її ніхто не віджене від Європейського вектора. Тільки шкода,що там,на кінці того вектора,коли в нас сьогодні біда,то там допомога Україні відсотків на 30 – „говорильня” і „болтологія”. Російська пропаганда досить активно працює. Війну роблять не танки,війну роблять дипломати та спецслужби,а вони там активно працюють.