У Південній Африці сьогодні, 22 серпня, стартує триденний саміт лідерів країн-учасниць БРІКС. На ньому, як очікується, обговорять низку політичних та економічних питань, у тому числі війну Росії проти України.

Про програму саміту, “друзів” РФ та про те, як міжнародний ордер на арешт налякав Володимира Путіна, – у матеріалі РБК-Україна.

Що таке БРІКС

Це неформальне міждержавне об’єднання Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР (англійська абревіатура BRICS). І це ані політичний, ані економічний союз у класичному розумінні.

Назву на початку 2000-х вигадав економіст інвестиційного банку Goldman Sachs Джим О’Ніл. Він запропонував акронім BRIC для позначення Бразилії, Росії, Індії та Китаю, які, на його думку, до 2050 могли стати провідними економіками світу.

За п’ять років країни вирішили об’єднатися в групу БРІК, а остаточно паззл склався 2010-го, коли до неї увійшла ПАР, і група перетворилася на БРІКС. Зазначимо, загальне населення країн-учасниць оцінюється в 3,24 млрд осіб, а сукупний ВВП становить чверть світової економіки – майже 26 млрд доларів.

Фото: група БРІКС створювалася як альтернатива західним блокам (Getty Images)

Групу створювали, щоб реформувати міжнародні фінансові інститути на кшталт МВФ та Світового банку. У 2014-му в БРІКС заснували New Development Bank (NBD) зі штаб-квартирою в Шанхаї (Китай) та капіталом у 250 млрд доларів, щоб кредитувати країни, що розвиваються.

Крім засновників до NBD входять Бангладеш, ОАЕ та Єгипет. І, судячи з даних з офіційного сайту, до них може приєднатися Уругвай.

Саміти лідерів БРІКС відбуваються щороку з 2009 року. Сьогодні стартує 15-та зустріч, яка пройде в Йоганнесбурзі (ПАР) і триватиме до 24 серпня включно.

Що буде на саміті та чого хоче Росія

Нинішньому саміту передувала червнева зустріч міністрів закордонних справ БРІКС у Кейптануті (ПАР). Однією з її тем була відмова від долара США у взаємних розрахунках та запровадження альтернативної валюти.

Як писав Bloomberg, учасники звернулися до NBD за консультаціями щодо того, як може працювати нова спільна валюта. А міністерка закордонних справ ПАР Наледі Пандор не приховувала, що вона допоможе оминути міжнародні санкції, накладені на Росію за війну проти України.

“Ми хочемо переконатися в тому, що не станемо жертвами санкцій, які мають вторинні наслідки для тих країн, які аж ніяк не пов’язані з питаннями, які призвели до введення цих санкцій”, – казала вона.

Фото: на міністерській зустрічі БРІКС у Кейптауні обговорювалася відмова від американського долара (mfa.ir)

Ще однією темою було розширення БРІКС. У міністерській зустрічі взяли участь глави МЗС Саудівської Аравії, ОАЕ, Єгипту та Казахстану, які заявили про намір приєднатися до групи. І, очевидно, саме розширення стане центральною темою саміту в ПАР.

Раніше посол Південної Африки в БРІКС Аніл Суклал заявив, що 22 країни офіційно звернулися з проханням про вступ, ще стільки ж надійшло неформальних звернень.

За даними Reuters, другою темою стане робота банку NBD із ухилом на кредитування у місцевих валютах. Також учасники обговорять покращення економічних зв’язків, а третій день саміту буде присвячено переговорам із лідерами інших запрошених країн. Особливу увагу приділять відносинам між БРІКС та африканськими країнами.

Як пише Financial Times, малоймовірно, що запрошення вступити до групи одразу отримають понад два десятки охочих. Та й загалом усередині неї є різні позиції. Видання звертає увагу на те, що Китай хоче бачити в союзі не лише економічну, а й політичну силу, тоді як Індія та Бразилія виступають проти.

Зазначимо, у розширенні БРІКС зацікавлена і Росія, яка намагається отримати якнайбільше союзників в умовах міжнародної ізоляції.

Український Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки наголошує , що Росія розглядає БРІКС, насамперед, як антизахідну коаліцію. І сподівається отримати у цих країнах нові можливості для торгівлі та інвестицій, компенсуючи збитки від санкцій.

Країни БРІКС справді можуть підтримати РФ у різних питаннях, проте несхильні бездумно підігравати забаганкам Москви. І сьогодні її становище як міжнародного ізгоя не сприяє інтеграції, оскільки “друзі” тісно пов’язані із західними економіками. Та й серед партнерів по БРІКС російська сторона не може претендувати на лідерство, оскільки її економіка сильно поступається іншим, а в перспективі лише скорочуватиметься.

Саміт у Південній Африці пройде під гаслом “Партнерство для спільного процвітання, сталого розвитку та інклюзивної багатосторонності”. Зважаючи на все, йдеться про створення багатополярного політичного ландшафту та блоку на противагу союзу США та ЄС.

Тема війни та чого чекати Україні

Учасники саміту не залишать без уваги і тему російсько-української війни. Зокрема, про це говорив президент ПАР Сиріл Рамафоса.

“Коли ми зустрінемося, ми обговоримо різні кризи, які відбуваються у всьому світі. Ми також обговоримо кризу між Росією та Україною”, – наголошував він у липні після переговорів з українським президентом Володимиром Зеленським.

Проте на проривні миротворчі ініціативи БРІКС розраховувати не варто. У тому числі тому, що учасники групи демонструють відстороненість щодо війни в Україні. Ще на першому голосуванні надзвичайної сесії Генасамблеї ООН 24 лютого 2022 року лише Бразилія підтримала резолюцію із засудженням агресії. Китай, Індія та Південна Африка утрималися.

Фото: президент ПАР Сиріл Рамафоса говорив, що на саміті обговорять війну Росії проти України (Getty Images)

Таким чином, вони прямо чи опосередковано підіграли агресору. З цього випливало, що Україна навряд чи може розраховувати на підтримку великих країн, що розвиваються, у протистоянні Росії. І за півтора роки ситуація особливо не змінилася.

Втім, 2023 року намітилися ознаки зацікавленості у врегулюванні воєнного конфлікту. Хоча, як виявилось, їхні концепції принципово відрізняються від української формули миру, оскільки допускають компроміси та поступки з боку Києва.

Китай. Його “мирний план” було оприлюднено на річницю вторгнення РФ. Основні положення стосуються припинення вогню та недопущення ядерної ескалації, але здебільшого наголошується на необхідності мирних переговорів, припинення поставок зброї Україні та скасування санкцій проти Росії. Причому без чіткої позиції щодо виведення російських військ та гарантій того, що напад більше не повториться.

Бразилія. Навесні президент Лула да Сілва припустив, що заради миру Україна нібито могла б поступитися частиною територій Росії, маючи на увазі окупований Крим. На його думку, лише такий підхід може покласти край повномасштабній війні. Очікувано цей проект був розкритикований українською стороною, після чого Сілва уточнив, що територіальні питання “мають вирішувати українці та росіяни”.

ПАР. Африканський план публічно оголосили у червні, коли делегація на чолі з президентом ПАР Сирілом Рамафосою відвідала Київ та Москву з так званою місією миру та заохочення дипломатичного процесу. Він передбачає низку заходів, що включають відведення російських військ та ядерної зброї з Білорусі в обмін на призупинення виконання міжнародного ордера на арешт Путіна та пом’якшення санкцій проти Росії. Примітно, що цей план знайшов підтримку у Китаї.

Докладніше про сумнівні альтернативи формулі миру – у матеріалі “Від Китаю до Африки. Хто і який “мир” пропонує Україні”.

Індія. У середині липня після поїздки індійського прем’єра Нарендри Моді до Парижа стало відомо, що Індія спільно з Францією підготує план завершення війни, який має відрізнятися від раніше запропонованих ініціатив. Його деталі невідомі, але є підозри про те, що вони будуть спрямовані на заморожування війни або на тривалі дипломатичні переговори.

Очевидно, що щирість “миротворців” із БРІКС залишається під великим питанням. І, швидше за все, є спробою таких гігантів, як Китай та Індія на прикладі війни в Україні нав’язати своє бачення світового порядку країнам Глобального Півдня.

Чому країни БРІКС дружать із Росією

Партнерські відносини в БРІКС ґрунтуються на багатополярному баченні світового порядку та спільної позиції щодо реформування глобальних інститутів, таких як ООН, МВФ та Світовий банк. Бразилія, Індія, Китай та Росія виступають єдиним фронтом як антизахідна модель з урахуванням балансу економічних сил та лідерства у своїх регіонах.

Китай та Індія йдуть вектором власних зовнішньополітичних інтересів. Тому їхнє відсторонене чи нейтрально-схвальне ставлення до ескалації війни в Україні було передбачуваним.

Фото: Китай та Індія дружать із Росією, виходячи зі своїх інтересів (Getty Images)

Зокрема, Китай намагається заперечити глобальне лідерство США та використовує дружбу з Росією по максимуму, щоб зав’язати на собі економічну та торговельну залежність Москви. Індія в цьому плані менше симпатизує РФ, але відштовхується від інших моментів. Москва є її військовим партнером, що допомагає Індії стримувати Китай, на кордоні з яким перманентно спалахують конфлікти.

Щодо ПАР, то африканські країни традиційно є сателітами Москви ще з часів СРСР. На сьогодні дружба обумовлена економічними причинами, оскільки поставки до РФ є однією з провідних статей південноафриканського експорту.

Днями міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Київ має намір заручитись підтримкою африканських країн, послабивши російське панування. За його словами, континент потребує системної та довгострокової роботи.

“Ми не хочемо бути ще однією Росією. Наша стратегія не в тому, щоб замінити Росію, а в тому, щоб звільнити Африку від російської влади”, – наголосив він в інтерв’ю AFP.

Чому не приїде Путін і що це означає

Як пише Reuters, саміт відбудеться за участю президента ПАР Сиріла Рамафоси, президента Бразилії Лули да Сілви, прем’єра Індії Нарендри Моді та китайського лідера Сі Цзіньпіна. Володимир Путін підключиться дистанційно і буде представлений у Йоганнесбурзі міністром закордонних справ Сергієм Лавровим.

Причина відсутності Путіна – ордер Міжнародного кримінального суду на арешт. У березні він став обвинуваченим у воєнному злочині, який стосується депортації українських дітей із окупованих територій.

Фото: Володимир Путін відмовився від поїздки до ПАР та зняв питання про можливий арешт за міжнародним ордером МКС (Getty Images)

Згідно з постановою МКС, Путін підлягає негайному арешту на території країн, які ратифікували Римський статут. І Південно-Африканська Республіка одна із сторін цього міжнародного документа.

Примітно, що візит російського диктатора був настільки важливим, що влада ПАР намагалася обійти цю вимогу. Зокрема уряд розглядав можливість надати йому дипломатичний імунітет. А один із міністрів допускав законодавчі зміни, щоб перед самітом БРІКС країна могла відмовитися від Римського статуту.

Опозиція була проти та подала позов до Верховного суду провінції Гаутенг. Вона вимагала, щоб влада зобов’язалася виконати постанову МКС. У результаті в другій половині липня влада ПАР офіційно звернулася за ордером на арешт, а в Кремлі оголосила, що Путін візьме участь у саміті дистанційно.

Як пише CNN, відсутність на саміті красномовно говорить про посилення міжнародної ізоляції і звуження горизонтів для диктатора. Особливо з урахуванням того, що він є чи не найзатятішим прихильником ідеї “багатополярного світу”, закладеної в основу БРІКС. По суті, на сьогодні для нього залишаються відчиненими двері лише до Китаю, Білорусі, Ірану та країн Центральної Азії.