На початку війни ви говорили, що іноземні ЗМІ багато вас питають про нацизм в Україні. Досі питають?
Так. От тільки-но я давав інтерв’ю великій іспанській газеті, де це питання прозвучало. У розмові я почав усміхатися і сказав, що це стара пісня. Я вже втомлююся повторювати, що, по-перше, це Росії потрібно пройти денацифікацію, по-друге, ніхто не просив її денацифікувати Україну, яка була демократичною державою зі свободою релігії, слова, друку. В Україні націоналістичні партії не пройшли до парламенту, українці обрали єврея у президенти… Вже навіть сама російська пропаганда, здається, не вживає цих термінів, бо так це безглуздо звучить.
Звучить безглуздо, але іспанські ЗМІ вас досі про це питають…
Тому я і вважаю своїм обов’язком розвінчувати ці міфи, бо деякі люди ще перебувають під впливом російської пропаганди.
Російська дипломатія і пропаганда роками роздували тему антисемітизму в Україні. Мовляв, тут відбуваються смолоскипні ходи, євреїв всіляко ображають і готують погроми. Наскільки ця карта досі є дієвою?
Про це вже не питають, бо давно не було цих смолоскипних ходів, які, схоже, були звідти і проплачені. У мене нема доказів цього, але є інформація з різних сторін. Насправді росіяни намагалися і намагаються розігрувати антисемітську карту – згадаємо останні слова Путіна щодо нашого президента, раніше Лавров казав, що Гітлер мав єврейське коріння. Але це просто спроби висмоктати щось із пальця.
До речі, ви не вважаєте, що даремно повелися на путінський тролінг і почали захищати Зеленського, фактично зігравши у нав’язану гру? Може, просто не треба було звертати на це увагу і ще більше роздувати цю історію?
Я не вівся на путінський тролінг, просто мені зателефонували журналісти і спитали мою думку про Зеленського. Я сказав, що Володимир Зеленський – це гордість не тільки єврейського та українського народів, а й всього прогресивного людства. Це навіть не була відповідь на те, що там казав Путін.
Навряд чи ви будете заперечувати, що відносини української та ізраїльської влади після початку війни сповнені непорозумінь. От нещодавно український посол в Ізраїлі пан Євген Корнійчук дуже жорстко звинуватив тамтешній уряд у заграванні з Росією та бездіяльності щодо захисту України. Що робить єврейська громада, аби вибити в ізраїльського уряду, який діє аж надто обережно, більше допомоги Україні? І наскільки для Ізраїлю, який сам воює, є близькою ця війна?
Я все-таки релігійний громадський діяч, а не політик і не аналітик. Я з розумінням ставлюся до позиції Ізраїлю, який сам перебуває у такій ситуації, коли безпека – понад усе. А це постійні теракти, постійне оточення ворогів – Росія шантажує Ізраїль «Хезболлою», Іраном, Сирією… Я постарався якнайбільше пояснювати ізраїльським лідерам, політикам та державним діячам, що треба збільшити допомогу Україні. Я ще до виборів зустрічався з нинішнім прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу і казав йому, що на сьогодні Іран, який хоче знищити єврейську державу, є великим союзником і найкращим другом Росії, постачає туди безпілотники, які потім може спрямувати на Ізраїль. А Росія натомість допомагає йому ядерними технологіями, фахівцями тощо. Тобто це загроза не лише для України, а й для Ізраїлю.
І Ізраїль, здається, почав це розуміти і дуже серйозно ставитися, відбувся певний поворот у свідомості. Ми як єврейський народ, який пройшов жахи Холокосту, не можемо стояти осторонь, коли український народ сьогодні піддається геноциду. Це наш моральний обов’язок. І я зробив свій невеликий внесок у те, аби Ізраїль змінив позицію.
В Ізраїлі я цю війну пояснюю дуже просто: друзі, давайте подивимося – хто друг України, а хто друг Росії
Коли Київ відвідував міністр закордонних справ Ізраїлю Елі Коен, я провів з ним цілий день. І голова українського МЗС Дмитро Кулеба сказав мені особисто, що відносини з Ізраїлем геть змінилися. Я не питав подробиць, мені цього не потрібно знати. Достатньо було побачити, що є реальні важливі речі, щодо яких домовилися наші країни і поступальний рух пішов.
Як ви взагалі оцінюєте роботу українського посольства в Ізраїлі? Наскільки ми чули, ваші позиції не завжди співпадали.
Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук робить дуже багато, намагається стукати у всі двері. До нього навіть погано ставилися, але він продовжував свою справу і, можливо, його роль також є у тому, що досягнуті ці зміни. І дай Боже, щоби він досяг успіху.
Щиро кажучи, йому нелегко, бо попередній ізраїльський уряд не дуже допомагав Україні і я навіть з’ясував, як це блокувалося. З нинішнім правим ізраїльським урядом, звісно, все інакше. Я сам робив усе, аби він повернувся до України – зустрічався з усіма лідерами партій, які зараз складають коаліцію, і всі вони, у принципі, за Україну.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook