Томас Едісон винайшов харчову машину

1 квітня 1878 року газета New York Graphic оголосила, що Томас Едісон винайшов машину, яка може перетворювати землю на злаки, а воду – на вино. Цей винахід мав покласти край проблемі світового голоду.

Оскільки за рік до цього Едісон винайшов фонограф й американці твердо вірили, що його геніальності немає межі, то вони й не засумнівались у реальності харчової машини. Газети по всій Америці скопіювали цю статтю й щедро вихваляли Едісона.

Стаття в газеті про сенсаційний “винахід” (скриншот)

“Липова” бомба

1 квітня 1915 року британський пілот пролетів над аеродромом Лілля (який окупували німці) і скинув щось, схоже на величезну бомбу. Німецькі солдати внизу одразу розбіглися в усіх напрямках, але вибуху не було.

Через деякий час солдати підповзли до “бомби” і виявили, що насправді це був великий футбольний м’яч із прив’язаною до нього запискою “Дурень – Gott Strafe England!”. Це гасло використовувалося німецькою армією під час Першої світової війни і перекладається “Нехай Бог покарає Англію”. Його використання британським льотчиком, мабуть, було іронічним.

Навіть під час війни люди продовжували відзначати день сміху (скриншот)

Капітолій штату Вісконсин руйнується

1 квітня 1933 року на першій сторінці Madison Capital-Times великими заголовками оголосили, що будівля капітолія штату Вісконсин лежить у руїнах після серії таємничих вибухів. Вибухи пояснювали “великою кількістю газу, що утворився під час багатотижневих багатослівних дебатів у палатах Сенату та Асамблеї”.

Статтю проілюстрували фото зруйнованої будівлі Капітолія. Чимало читачів повірили в цю інформацію. Зрештою вони були обурені. Один написав, що містифікація “була не тільки безтактною та позбавленою гумору, а й огидним жартом”.

Фейкова стаття в газеті (скриншот)

Кінець світу настане завтра

31 березня 1940 року Інститут Франкліна у Філадельфії опублікував прес-реліз, у якому заявив, що наступного дня настане кінець світу. Цю публікацію підхопила радіостанція KYW, диктори якої сказали своїм слухачам: “Ваші найгірші побоювання про кінець світу підтверджуються астрономами Інституту Франкліна… Вчені припускають, що кінець світу настане о 15:00 за східним часом завтра. Це не першоквітневий жарт”.

Реакція громадськості була миттєвою. Місцева влада була завалена телефонними дзвінками. Паніка вщухла лише після того, як Інститут Франкліна неодноразово запевнив усіх, що не робив подібних прогнозів.

Пранкером став працівник Інституту – пан Кастелліні. Так він хотів пропіарити лекцію 1 квітня під назвою “Як кінець світу?”. Незабаром після цього його звільнили з інституту.

Газетна стаття про кінець світу (скриншот)

Вісбаденський марсіанин

1 квітня 1950 року газета Wiesbadener Tagblatt (Вісбаден, Німеччина) оголосила, що неподалік міста розбилася летюча тарілка. Для доказу опублікували фотографію маленького інопланетянина, якого нібито знайшли серед уламків. На ній марсіянин позує з американськими солдатами.

За кілька днів газеті довелося опублікувати спростування. Але невідомий інформатор направив фрагмент фотографії до ФБР, і агентство заархівувало її, помилково назвавши знімок “марсіанином у США”.

Через три десятиліття агентство передало фотографію досліднику НЛО Баррі Грінвуду. Тоді вона потрапила у впливову книгу 1980 року “Розуеллський інцидент”, автори якої представили її читачам як справжній доказ контакту з НЛО.

Ця фотографія відіграла важливу роль у популяризації ідеї інопланетян як маленьких сірих істот. Фотограф Wiesbadener Tagblatt, який створив зображення, згодом заявив, що інопланетянином був його п’ятирічний син (замаскований), який позував із солдатами з місцевої американської бази.

Фото марсіянина, що випадково приземлився на Землю (скриншот)

Швейцарський урожай спагеті

1 квітня 1957 року інформаційне шоу BBC Panorama оголосило, що завдяки дуже м’якій зимі та фактичному знищенню жахливого спагеті-довгоносика швейцарські фермери отримали чудовий урожай спагеті.

Цей матеріал супроводжувався кадрами, у яких швейцарські селяни стягують пасма спагеті з дерев. Після випуску багато глядачів телефонували до ВВС, щоб дізнатись, як можна виростити власне спагеті-дерево. На це BBC дипломатично відповідало: “Помістіть гілочку спагетті в банку з томатним соусом і сподівайтеся на успіх”.

Пізніше навіть генеральний директор ВВС зізнався, що після перегляду шоу він заглянув в енциклопедію, щоб дізнатися, чи насправді так ростуть спагеті.

Знайшли Лох-Несське чудовисько

1 квітня 1972 року газети всього світу повідомили сенсаційну новину про те, що знайшли тіло Лох-Несського чудовиська. Команда зоологів із зоопарку Flamingo Park у Йоркширі виявила його під час роботи в озері.

Дослідники намагалися відвезти труп з озера Лох-Несс назад до Йоркширу, але шотландська поліція негайно зупинила їх, посилаючись на старий закон, який забороняв вивезення “непізнаних істот” із озера Лох-Несс.

Однак подальше дослідження істоти показало, що це був великий морський слон із Південної Атлантики. Але як він потрапив до озера Лох-Несс? Це стало відомо наступного дня, коли офіцер з парку Фламінго Джон Шілдс зізнався, що трапилося.

Тюлень помер тиждень до того у зоопарку Дадлі. Він поголив йому вуса, оббив щоки камінням і зберігав його в замороженому стані протягом тижня, перш ніж таємно скинути його в Лох-Несс, маючи намір пожартувати над своїми колегами 1 квітня. Він зізнався, що жарт дещо вийшов з-під контролю, коли в справу втрутилася поліція.

Фото “лох-несського чудовиська” (скриншот)

Вигадана країна Сан-Серріффе

1 квітня 1977 року The Guardian опублікував спеціальний семисторінковий додаток, присвячений Сан-Серріффе, невеликій республіці, яка складається з декількох островів у формі коми, розташованих в Індійському океані.

Серія статей описувала географію та культуру цієї незрозумілої нації. Два головні острови республіки були названі Верхній Кес і Нижній Кес. Її столицею був Бодоні, а лідером – генерал Піка.

Телефони The Guardian дзвонили цілий день – читачі шукали більше інформації про ідилічне місце відпочинку. Лише деякі помітили, що все на острові було названо термінологією друкаря.

Багато хто вважає, що успіх цієї містифікації спонукав таблоїди в наступні десятиліття розігрувати своїх читачів на 1 квітня.

Карта країни, якої не існує (скриншот)

Число Пі змінює значення

1988 року квітневий випуск інформаційного бюлетеня New Mexicans for Science and Reason містив статтю, в якій стверджувалося, що законодавчий орган штату Алабама проголосував за зміну значення математичної константи з 3,14159 на “біблійне значення” 3,0.

Незабаром стаття потрапила в інтернет, а потім швидко поширилася по всьому світу. Наскільки ця стаття поширилася, зрозуміли лише тоді, коли законодавчий орган Алабами почав отримувати сотні дзвінків від протестуючих проти закону людей.

Візуалізація для підтвердження фейкової новини (скриншот)

Пінгвіни відлетіли на Південь

1 квітня 2008 року BBC оголосила, що їхні оператори, які поблизу Антарктики робили зйомку для серіалу “Чудеса еволюції”, зняли на відео пінгвінів Аделі, які злітали у повітря.

Глядачам навіть показали відео з літаючими пінгвінами. Воно швидко стало одним із найпопулярніших в Інтернеті.

Ведучий Террі Джонс пояснив, що ці пінгвіни піднялися в повітря і пролетіли тисячі миль у тропічні ліси Південної Америки, де вони “проводять зиму, гріючись під тропічним сонцем”.