Туреччина розпочинає процес затвердження заявки Фінляндії до НАТО. Питання буде розглянуте у турецькому парламенті. Про це заявив президент Реджеп Тайїп Ердоган на спільній прес-конференції з фінським колегою Саулі Ніїністе в п’ятницю в Анкарі. Про це пише видання Аnadolu

Він наголосив, що Туреччина завжди підтримувала політику «відчинених дверей» НАТО.

За його словами, Фінляндія зробила «щирі та конкретні кроки» щодо усунення стурбованості Анкари у сфері безпеки». «Рішення про окремий розгляд заявок до НАТО було прийнято у світлі відсутності у Фінляндії акцій посібників терористів, чого не скажеш про Швецію», – сказав Ердоган.

Що стосується заявки Стокгольма на вступ до військово-політичного блоку, президент Туреччини заявив, що переговори зі Швецією щодо заявки до НАТО продовжаться у світлі принципів Альянсу і з урахуванням ставлення Анкари до теми боротьби з тероризмом.

«Анкара передала Стокгольму список із 120 терористів. Без видачі цих злочинців Туреччини, позитивне ставлення до заявки НАТО неможливе. Питання боротьби з тероризмом – «червона лінія» для Туреччини. Ставлення Анкари до заявки Стокгольма визначать конкретні кроки шведської сторони», – пояснив Ердоган.

Президент наголосив, що Анкара сповнена рішучості усунути загрозу тероризму в регіоні, раз і назавжди закривши цю тему для майбутнього Туреччини.

Ердоган висловив сподівання, що заявку Фінляндії до НАТО буде затверджено парламентом до травневих виборів у Туреччині.

«Впевнений, що Фінляндія в лавах НАТО зробить вагомий внесок у глобальну безпеку та стабільність», – сказав президент Туреччини.

Політик зазначив далі, що Туреччина вважає значущою позицію Фінляндії щодо підтримки кандидатури Анкари на повноправне членство в ЄС.

Турецький лідер нагадав, що дивідносини між двома країнами були встановлені ще в 1924 році, і відтоді лише зміцнювалися, наочним прикладом чому стала підтримка, надана Фінляндією Туреччини на тлі лютневих землетрусів.

Ердоган також наголосив на значущості розвитку економічних зв’язків з Фінляндією. Політик повідомив, що товарообіг між Туреччиною та Фінляндією за підсумками 2022 року сягнув 2 млрд доларів. «Наша мета довести цей показник на початковому етапі до 3 млрд. доларів, а потім і до 5 млрд. доларів», – зазначив лідер Туреччини. Політик повідомив, що обговорив із Ніїністе і тему кризи навколо України.

Саулі Ніїністе назвав рішення Анкари про підтримку заявки Гельсінкі на вступ до НАТО «важливою новиною для всіх жителів Фінляндії». «Ми дуже вдячні вам», – сказав президент, звертаючись до Ердогана.

Президент Туреччини пізніше  провів  телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Він озвучив позицію Анкари з цього питання, наголосивши на необхідності вжити кроків щодо усунення законних побоювань Туреччини у сфері безпеки. Просування у процесі вступу Швеції та Фінляндії до НАТО неможливе без практичних кроків щодо усунення стурбованості Анкари та письмових зобов’язань щодо перегляду парадигми підходів скандинавських країн до боротьби з тероризмом та оборонно-промислової співпраці, заявив Ердоган.

Держави-члени підписали протоколи про приєднання Фінляндії та Швеції до Північноатлантичної ради 5 липня 2022 року. Ці країни стануть членами НАТО, як тільки всі держави-члени організації ратифікують протоколи про вступ.

На сьогодні з 30 країн НАТО лише Туреччина та Угорщина поки не ратифікували членство Швеції та Фінляндії. Раніше в березні парламент Угорщини переніс голосування щодо ратифікації членства Швеції та Фінляндії в альянсі, тепер воно має відбутися наприкінці березня