Постать соціал-демократа Симона Петлюри незаслужено забута українцями. Між тим, саме такі діячі мають входити до нового пантеону героїв, які об’єднуватимуть суспільство. Таку думку у в інтерв’ю «Главкому» висловила літературознавиця, докторка філологічних наук Віра Агеєва.

«До 1917 року української зброї з часів Мазепи узагалі не було чутно. І тут вона заговорила, було відновлено державність. Так, держава проіснувала лише кілька років, УНР програла збройну боротьбу, але УНР виборола нам культурний суверенітет. Це петлюрівське покоління творило культурний ренесанс наших золотих двадцятих. Та ж найчільніші наші класики, навіть і радянські, таки – петлюрівського призову, хоч це ніби й звучить оксиморонно. Павло Тичина, Максим Рильський, Микола Бажан, Олександр Довженко – вони мусили пристосовуватися, співіснувати з переможцями, але ідею української незалежності завжди по змозі обстоювали. Це Тичину називали бардом Центральної Ради, це він написав реквієм загиблим під Крутами. Це петлюрівець Сашко Довженко в складі куреня чорних гайдамаків обстрілював десь, як переказують, з Володимирської гірки, повсталий збільшовизований завод «Арсенал», – розповіла науковиця.

Віра Агеєва також нагадала, день народження Симона Петлюри – 22 травня. Історикам та громадським інституціям слід було б популяризувати цю дату.

«День народження Головного отамана відомий не надто широко, тоді як 1 січня щороку відбуваються баталії й зіткнення», – вказала літературознавиця, маючи на увазі суперечки, що зазвичай виникають довкола постаті Степана Бандери, котрий народився у перший день року.

Нагадаємо, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України опублікував світлини очільника Директорії УНР Симона Петлюри, відтворені з негативів, що були в особовому фонді Івана Огієнка.