Друг України та ворог Росії

Польські політики постійно заявляють про підтримку України. З подібними заявами виступають президент Анджей Дуда, прем’єр Матеуш Моравецький та інші. Але важливо, що їхні слова не розходяться із ділом.

Згідно з умовним “рейтингом друзів” України, складеним Forbes, Польща вже кілька місяців утримує перше місце. Зокрема, щодо базової підтримки, висилки російських дипломатів, допомоги Україні та біженцям (понад 5 млрд євро або 0,88% ВВП на серпень 2022 року) та візитів перших осіб держави.

У січні 2023 року президент Дуда зробив кілька заяв про війну в Україні, зокрема й для своєї внутрішньої аудиторії. У новорічному зверненні він зазначив, що за східним кордоном Польщі йде настільки жорстока війна, що такої не було в Європі з кінця Другої світової. І поки що, на жаль, цій війні не видно кінця.

На Міжнародному форумі у Давосі він спрогнозував, що майбутнє України проясниться протягом кількох тижнів. І залежить воно, зокрема, від того, яким буде новий російський наступ.

“Через кілька місяців чи тижнів настане вирішальний момент, і ми зрозуміємо, чи виживе Україна”, – заявив він.

Фото: Анджей Дуда вірить у перемогу України (Віталій Носач/РБК-Україна)

На його думку, війна має рано чи пізно завершитись мирними переговорами, передумов для яких на сьогодні немає. Але точно не поразкою України. Польський прем’єр-міністр Моравецький вважає, що такий сценарій стане прелюдією на початок Третьої світової. Власне тому немає причин блокувати підтримку східного сусіда і відкладати її на невизначений термін.

Найгірший результат минулого тижня озвучив заступник міністра закордонних справ Павел Яблонський. За його словами, Варшава проти того, щоб російському президенту Володимиру Путіну дозволили “зберегти обличчя”. А сталий мир у Європі буде можливим за умови перемоги України з повним вигнанням противника зі своїх територій.

Проукраїнську позицію підкреслює й різко антиросійська риторика. Анджей Дуда вважає, що Росія має програти цю війну, оскільки інакше, без сумніву, почне іншу. Щоб тримати її подалі від вільного світу, він навіть готовий відновити “залізну завісу”. А свій так званий “русский мир” РФ має тримати при собі.

З березня 2022 року Польща входить до російського “списку недружніх держав”.

Історичні розбіжності пішли на далекий план

Зближення, допомога та підтримка на багатьох фронтах, схоже, відсунули історичні розбіжності між Україною та Польщею на далекий план. На думку президента Володимира Зеленського, Москва несвідомо зруйнувала колишні протиріччя між Києвом та Варшавою.

“Їх більше немає. В один день стало зрозуміло, що всі протиріччя не мають сили, коли є сила такої загрози. Загрози виживанню наших народів – України, Польщі, народів Європи”, – говорив він у травні 2022 року.

Він також висловив сподівання, що сторони почнуть писати новий том спільної історії. Але незважаючи на те, що нинішні відносини диктує війна, Польща гостро реагує на питання, пов’язані з Волинською трагедією, Українською повстанською армією (УПА) та Степаном Бандерою.

На початку року здавалося б загоєну рану розкрив пост на Twitter-акаунті Верховної ради з фото головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного під портретом Бандери. Польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що порушить тему його героїзації у розмові з українським колегою, і нагадав про вкрай негативне ставлення Варшави до будь-яких згадок про провідника УПА.

Втім, скандальний твіт був видалений, прикрий епізод вдалося спустити на гальмах і з того часу історичне питання знову затихло. І жодна із сторін не хоче до нього повертатися.

Військова допомога

Польська військова допомога Україні станом на кінець 2022 року оцінювалася не менше 2 млрд доларів. Причому передавалася як стара техніка радянського зразка, так і сучасне озброєння, яке відповідає стандартам НАТО.

Перша колона з Польщі прибула на другий день російського вторгнення. До польського пакету увійшло близько 100 одиниць 60-мм мінометів, 1500 боєприпасів до них, кілька комплектів БПЛА, 152-мм кумулятивні боєприпаси та боєприпаси до автоматичних гармат.

У березні стало відомо про плани Варшави передати винищувачі МіГ-29 та штурмовики Су-25. Офіційно про постачання не повідомлялося, але в січні 2023 року стало відомо про передачу кількох МіГ-29 у вигляді запчастин. Польські ЗМІ не виключають, що бойова авіація просто надійшла у розібраному вигляді.

У квітні українська сторона отримала понад 230 танків Т-72М, 20 одиниць реактивних систем залпового вогню “Град”, таку саму кількість самохідних гаубиць 2С1 та не менше 40 БМП-1 (бойова машина піхоти радянського зразка).

У травні з арсеналу польської армії було передано 18 самохідних артилерійських установок AHS Krab. Загалом з того часу Збройні сили України отримали близько 70 одиниць. Застосування натівської артилерії якісно покращило можливості наших сухопутних військ. Докладніше про це – у матеріалі “Archer, Caesar, Zuzana і не тільки: якими САУ союзники посилюють Україну”.

У січні 2023 року стало відомо про плани передати Україні зенітно-ракетні комплекси далекого радіусу дії Osa-AKM-P1. А також про підготовку нової партії танків, серед яких модернізовані версії Т-72М – РТ-91 Twardy.

Докладніше про них читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.

Наразі Україна активно цікавиться танками західного зразка. Польська сторона готова у першій партії передати 14 одиниць Leopard 2, а також навчати українські екіпажі. Крім того, Варшава стала одним із ініціаторів “танкової коаліції” і обіцяє тиснути на західних партнерів, щоб ті охочіше ділилися тяжкою бронетехнікою.

Щодо бойової авіації, то Польща не виключає можливості передачі винищувачів F-16. Однак наполягає на тому, що не робитиме цього самостійно, а лише в тісній координації з іншими країнами-членами НАТО. На даний момент ця тема обговорюється за зачиненими дверима. Широкому загалу говорять про те, що на підготовку пілотів потрібні місяці або роки. Можливо, нові деталі з’являться за підсумками чергової зустрічі союзників у форматі “Рамштайн” 14 лютого.

Загалом Україна розглядає Польщу як рушійну силу щодо переозброєння.

“Ваша країна може бути рушійною силою та лобістом постачання військової техніки в Україну на міжнародній арені”, – зазначив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю одному з польських ЗМІ.

Під хвилею біженців

Через російське вторгнення до Польщі поїхали мільйони українців. За офіційними даними прикордонної служби, польський кордон з 24 лютого 2022 року перетнули понад 9 млн громадян України. А станом на січень у країні було зареєстровано близько 1,5 млн українських біженців.

Для в’їзду достатньо мати внутрішній паспорт, а дітям – свідоцтво про народження. Після прибуття є кілька варіантів заселення – готель, оренда квартири, проживання у знайомих, родичів або у польських сім’ях.

Також діє програма розселення у готелях, пансіонатах чи гуртожитках. Для цього потрібно звернутися до волонтерів на великих залізничних вокзалах чи поблизу. Проживання в таких місцях – безкоштовне. Можливе безкоштовне харчування та забезпечення гігієнічними засобами та одягом.

Фото: українські біженці у Польщі (GettyImages)

Згідно з умовами програми 40+, власнику житла компенсується 40 злотих на добу за особу (з харчуванням) або 1200 злотих на місяць. Програма діє протягом перших 120 днів у Польщі.

З березня після закінчення 120 днів потрібно буде платити за проживання 50% вартості, але не більше 40 злотих на добу. З травня потрібно буде покривати 75%, але не більше 60 злотих на добу. Ця норма не стосується вразливих категорій: людей з інвалідністю, осіб пенсійного віку, вагітних, жінок з дітьми до року, жінок із трьома дітьми та більше осіб у складній ситуації.

Після прибуття необхідно зареєструвати ідентифікаційний номер PESEL, який підтверджує статус тимчасового захисту. Це дозволить отримати одноразову виплату на перші потреби 300 злотих. Для дітей віком до 18 років передбачено щомісячну допомогу 500 злотих.

Статус тимчасового захисту дозволяє перебувати у Польщі щонайменше 18 місяців. Українці з PESEL UKR мають право на роботу, навчання у школі та на безкоштовну медицину. Слід пам’ятати, що статус анулюється через 30 днів перебування поза межами Польщі. Але за повторного в’їзду його можна відновити.

За словами міністра сім’ї та соціальної політики Марлени Малонг, за місяці війни роботу за спрощеною процедурою знайшли 900 тисяч українців та близько 185 тисяч українських дітей пішли до шкіл.

Зазначимо, перші хвилі біженців могли потрапити до Польщі взагалі без документів, як і вивезти свійських тварин. Щодо останніх з літа також діє спрощена процедура – можна потрапити до країни без довідки про стан здоров’я чи результатів тесту на сказ. Потрібні документи можна зробити на польській території.

Свіже опитування показує, що ставлення поляків до українських біженців змінюється. Понад третини незадоволені фінансуванням житла та допомогою на дітей. Але щонайменше на рівні влади Польща готова й надалі підтримувати наших співвітчизників. Президент Анджей Дуда також зазначав, що поляки можуть пишатися своєю гостинністю.

“Ви – українці. Ви – не біженці. Ви – наші гості. Ми зробимо все, щоб Україна стала членом Європейського союзу”, – говорив він навесні з трибуни Верховної ради у Києві.

“Адвокат” у євроінтеграції

Вже кілька років Польща є “адвокатом” України у Європейському союзі. І однією з перших відреагувала на подання української заявки на вступ до блоку. Причому, як заявив президент Анджей Дуда ще в лютому 2022 року, процес має бути прискореним, щоб якнайшвидше прийняти Україну до ЄС.

“Статус кандидата має бути надано негайно, а переговори про членство слід розпочати негайно після цього. Україна також має отримати доступ до коштів ЄС на відновлення”, – заявив він.

Як відомо, статус кандидата було набуто влітку і з того часу Україна йде за списком із семи рекомендацій для зближення з Євросоюзом. І розраховує на старт повноцінних переговорів щодо членства до кінця 2023 року. Водночас, у польському МЗС уточнюють, що перед вступом потрібно перемогти у війні.

Стосовно інтеграції України до НАТО польська сторона також займає проактивну позицію. У січні Дуда обіцяв, що принаймні лобіюватиме гарантії безпеки від Північноатлантичного альянсу.

На його думку, відповідну угоду можна підготувати до саміту НАТО у Вільнюсі , який відбудеться цього літа.

“Ми б хотіли перед самітом у Вільнюсі разом із нашими партнерами виробити домовленість з нашими союзниками у вигляді надання Україні конкретних гарантій безпеки з боку НАТО. Тобто зробити крок далі у цьому процесі зміцнення безпеки України з погляду її майбутнього вступу до Північноатлантичного альянсу”, – додав він.

***

Нинішній історичний період Польща показує, як має виглядати сусід “здорової людини”. Вона стала надійним тилом для українців, озброює Україну та захищає її інтереси на європейській арені. А також ставить себе за приклад іншим країнам.

“Ми не показуємо пальцем на інших, але демонструємо приклад, як багато можна зробити для України. Якби найбільші європейські країни надавали допомогу Україні в такому масштабі, як Польща, ця війна вже закінчилася б”, – зазначив днями в одному з інтерв’ю Матеуш Моравецькій.