Французька газета Le Monde 7 та 8 січня опублікувала два вкрай неоднозначні тексти, присвячені українським націоналістам і Степану Бандері. Чого варті лише назви цих статей: «Війна в Україні: міф Бандери та реальність нацистського колаборанта» та «Степан Бандера, український антигерой, глорифікований після російської агресії».

Тим часом, український історик Ярослав Грицак у інтерв’ю «Главкому» розкритикував Захід за таку надмірний інтерес до персони Степана Бандери.

«Я не розумію такої підвищеної цікавості Заходу до культу Бандери. Як на мене, це є ще одна спроба показати, що Україна не цілком демократична держава. Насправді вирішальним, про що потрібно говорити і писати, є постачання зброї Україні, про подвиги, страждання і стійкість на фронті і в тилу. Розмови про політику пам’яті тут мало помагають і мало що роз’яснюють», – каже Ярослав Грицак.

За словами історика, зростання популярності Степана Бандери серед українців пов’язане передусім з агресією Путіна.

«Я не бачу іншої причини. Навряд чи ті пару мільйонів українців, які від початку війни змінили своє ставлення до Бандери, прочитали якусь нову книжку про нього чи побачили новий фільм і під їхнім впливом так радикально змінили свою точку зору», – пояснює науковець

Радикально змінилося не лише ставлення до Бандери, але й до Гетьмана Мазепи, іншого виразно антиросійського символа, зауважує історик. Причому на Сході і на Півдні позитивне ставлення до Мазепи перевищує позитивне ставлення до Бандери.