Касетний боєприпас – це особливий вид авіабомби, яка відрізняється тонкими стінками. Вона складається з наконечника, корпусу, путотілої форми-оболонки. Цю форму наповнюють дрібними осколками, авіамінами, мінами різного призначення (протитанкові, протипіхотні, запальні). В одному боєприпасі загальна маса такої небезпечної начинки може становити до 10 кг.
Одна касетна бомба може містити мінімум десять мін та дрібних деталей до них, які знаходяться на спеціальних стінках-перегородках. Тобто в бомбі розміщується велика кількість маленьких бомб, які після детонації в повітрі висипаються та розсипаються по всій зоні ураження.
Авіаснаряди, які розміщуються в касетній бомбі, часто начиняються дрібними осколками та іншими дрібними елементами. Вони відрізняються широким спектром дії та застосовуються для ураження живої сили або для ліквідації колони техніки.
Першовідкривачами в області створення касетних бомб були німці. Саме льотчики Люфтваффе 1939 року застосовували своєрідні касетні боєприпаси проти польської піхоти і кавалерії. Наприклад, АВ 250-3 зовні нагадував звичайну бомбу, але був начинений 108 маленькими мінами осколкового типу SD-2.
Спочатку касетну бомбу завантажують у спеціальний відсік на борту літака-винищувача. Після цього літак може підніматися в повітря. Пілот скидає касетну бомбу відразу після того, як отримає відповідний наказ. Випущений боєприпас у заданній попередньо точці випускає парашут, щоб загальмувати. Відбувається вирівнювання снаряду у горизонтальному положенні.
Після цього касетна бомба починає позбавлятися своєї смертоносної начинки. Всі скинуті міни чи авіабомби також мають невеликі гальмівні пристрої, які допомагають перенести їх у вертикальне положення. Згідно з деякими даними один снаряд авіабомби здатний “прошити” броню товщиною до 17 см.
Існує кілька різних типів касетних бомб:
Касетна бомба не лише володіє неймовірною вибуховою силою, вона також таїть в собі приховану загрозу. З певних причин (наприклад, через недосконалий механізм детонатора) не всі міни, які випускаються з оболочки, відразу вибухають. За попередніми даними близько 5% авіабомб не спрацьовують і перетворюються на землі на звичайні протипіхотні міни. Ще одна небезпека криється в тому, що вони можуть глибоко занурюватися в грунт і довгий час там зберігатися без детонації, вибухаючи при контакті з посторонніми предметами.
Досить активно касетні бомби застосовували в Косово, Іраку, Лівані, Афганістані. Сполучені Штати Америки використовували їх в Югославії під час військового конфлікту 1999 року, а також в війні в Афганістані (2001 рік). Згідно з оцінками ООН, Ізраїль скидав касетні бомби на Ліван під час збройного конфлікту 2006 року. 2011 року касетні бомби застосовували урядові війська Муаммара Каддафі під час внутрішнього лівійського конфлікту в цивільному місті Місурата. 2022 року Росія неодноразово скидала і продовжує скидати касетні бомби на міста України, в тому числі на житлові квартали.
Майже всі снаряди цього типу не є високоточною зброєю. Коли вони використовуються в житлових районах міст, то можуть призвести до дійсно великих жертв, а тому вони були заборонені 2008 року міжнародною конвенцією у Дубліні.
Якщо ви побачили міну, яка не вибухнула після детонації касетної бомби, відразу відійдіть на безпечну відстань (не менше 100 метрів) і не підпускайте до вибухонебезпечного предмету інших людей та дітей. Повідомте поліцію або рятувальників про небезпечну знахідку, зазначте точну адресу її знаходження. Дочекайтеся прибуття спеціалістів та покажіть місце, де ви побачили міну від касетної бомби.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook