Розпочинати вечерю у Святий вечір або Надвечір’я Різдва, який православні християни відзначають ввечері 6 січня, потрібно з куштування куті. Ця обрядова страва є символом роду, достатку та здоров’я, – розповіла Суспільному завідувачка відділу етнографії Волинського краєзнавчого музею Людмила Мірошниченко-Гусак.
Напередодні у музеї відвідувачів навчали готувати кутю. Зі слів луцької етнографині, до Святвечора господині готують 12 традиційних пісних страв.
Перед тим, як приступити до приготування куті, у відділі давньої історії музею відвідувачі шукали усе, пов’язане з цією обрядовою стравою, – каже етнографиня. З-поміж злаків обирали потрібну крупу, шукали олійницю, макітру та глек.
Відвідувачка музею, школярка Єва Міндюк розповіла: кутю готували з пшениці, з льону робили олію, а маком смачили традиційну різдвяну страву.
Приготування куті розпочинається з того, що необхідно потовкти пшеницю у ступі.
Єдиного рецепту приготування куті на Волині немає, однак є відомості про те, як святкову страву готували в різних населених пунктах області, – говорить музейниця.
“Десь родила більше пшениця, тому використовували пшеницю, десь родив ячмінь, тому використовували ячмінь. В когось була пасіка, могли дістати мед і використовувати цей інгредієнт. Хто не міг, то старався добути олію і засмачити олією, а потім і шкварками”, – зазначила завідувачка відділу етнографії музею.
Потовчену кутю слід засмачили медом, додати мак, родзинки та горіхи, – розповіла школярка Єва Міндюк.
“Вона (кутя – ред.) тут смачна. В бабусі, звичайно, смачніше, бо вона вже її багато років робить, але тут ми ж її перший раз робили разом. Вона смачна, бо є горіхи, мед”, – каже дівчинка.
Готову кутю залишають у великій мисці чи макітрі для подальшого частування. “Одна спільна страва об’єднує. І коли кожен бере своєю ложкою ту страву, то вони ніби одне ціле: одна родина, одна сім’я”, – додала етнографиня Людмила Мірошниченко-Гусак.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook