На початку вересня 1915 року на Волинь прибули польські легіони у складі австрійсько-угорської армії. Від 17 вересня до 10 жовтня тривали бої поляків з російськими військами в районі сіл Троянівка-Колки-Велика Медвежка. 18 жовтня XL корпус 8 армії генерала О.Брусилова перейшов у наступ по лінії р.Стир і 19 жовтня зайняв села Кукли і Яблунька. Проте 21 жовтня польські легіонери відбили Кукли,а 29 жовтня зайняли Кам`януху.
У ці дні група легіонерів полковника Казімєжа Сосновскі була переведена на фронт між Великою Медвежкою і Костюхнівкою. На початку листопада запеклі бої тривали саме там.
Зимою у навколишніх лісах легіонери почали будувати землянки з доступних матеріалів – дощок знищених домів. У Вовчецьку з цією метою навіть розібрали церкву.
Надалі на Волинському Поліссі тривали лише позиційні бої. Активні дії розпочалися 4 червня 1916 р. наступом російської армії,відомим як Брусиловський прорив. 4 липня тривали бої під Костюхнівкою. В історії Польщі затятість польських легіонерів увійшла як своєрідна гордість. Кожного року на День Незалежності тут запалюється вогонь,який передається у Варшаву. Звідси і розпочала незалежність ІІ Речі Посполитої.
Нажаль,на сьогоднішній день Костюхнівка-Вовчечьк більше відомі як “клондайк” бурштину. Поховання того часу вимиваються і викопуються копачами без дослідників.