Нещодавно приїхала в село,а там практично у кожній хаті відкриті кватирки. Сказилися люди,чи що? У наш то час кочегарити так,щоб вікна відчиняти? Ситуацію прояснила моя родичка,яка панічно боялася початку опалювального сезону,а тепер палить на всю котушку і газу не шкодує. З’ясувалося,держава дала їй стільки даремного блакитного палива,що кров з носа треба соціальну норму випалити. Інакше субсидію можуть забрати.
— Мені дали 500 кубів. Взимку я стільки ніколи не напалювала. Тепер за місяць маю платити лише 180 гривень,— хвалиться тітка Марія. — Це за котел і за плитку. Та я літом тільки за плиту по двісті гривень віддавала,а тут цілу хату грію,і воду гарячу маю. Якщо нічого не зміниться — геть файно! Лякали,що платитимемо за газ по тисячі гривень. Нащо він мені тоді здався б! Живемо удвох із чоловіком,одну пенсію довелося б на газ витрачати. Ми вже й дров на зиму заготували,але дякуємо Сєні. Я тепер готова за нього голосувати й молитися на нього!
— Навесні ви ж кляли його на чому світ стоїть,кроликом обзивали,а тепер молитеся? — кажу.
— Я ж не знала,що так буде! Думала,гад такий,доведе до ручки народ,а він нормальний,виявляється. Не оставив нас,пенсіонерів,на поталу. То чого мені за нього не молитися?
Те,чого так боявся пересічний українець,виявляється не таке вже й страшне. Коли у грудні поприходили нові платіжки за листопад,багато хто не повірив своїм очам. Суми так званого обов’язкового щомісячного платежу настільки невеликі,що людям памороки забило від щастя. Спочатку люд з недовірою вчитувався у нові цифри,крутив-вертів квитанції,біг на почту до «почтальйонки»,але ні — правда таки: платити треба суму обов’язкового платежу,зазначеного у квитанції. У кожного споживача вона різна,залежно від кількості членів сім’ї та сукупного доходу,як і соціальна норма газу на місяць. Хтось пустив поголос,що встановлену норму треба випалювати,бо наступного місяця субсидію відмінять. От і смалить село газ,не шкодуючи,як колись,коли теж треба було норму випалювати й газ коштував копійки. Цілий вечір мої домашні,всі з вищою освітою,намагалися зрозуміти: як може 30 кубів газу,використаних у плиті для приготування їжі (стільки в середньому у місяць спалює середньостатистична родина) коштувати 216 гривень ( по 7,20 грн. за куб. беруть,якщо не опалюєш хату газом,а лише використовуєш для приготування їжі),а 500 кубометрів,необхідних для опалення хати й приготування їжі в тому числі — 180? Такого бути не може в принципі,але так є. Людині призначили,до прикладу,норму споживання газу у листопаді 500 кубічних метрів. Якби вона платила за встановленими розцінками,то перші 200 кубів оплачувала б за пільговою ціною,тобто по 3,60 грн,виходить 720 гривень. Решту 300 кубів треба платити вже по 7,20,а це ще 2160 гривень,разом — 2880 гривень. Саме стільки коштує за новими розцінками цих 500 кубів. Але двоє пенсіонерів заплатять лише 180 гривень,як моя тітка до прикладу. Решту (майже дві тисячі гривень) покриє субсидія,тобто ці гроші з бюджету перерахуються газовикам. Ніби справедливо і правильно. Та люди й досі розгублені і нічого не розуміють. Багато хто каже,що норми газу по субсидії такі,що вони ніколи стільки не напалювали,навіть у найлютішу зиму. Чому раптом така щедрість з боку держави? Чи не вилізе потім вона боком? Наприкінці опалювального сезону,наприклад прийдуть рахунки із космічними сумами,що не доплатили. Народ наш тепер всього боїться.
Коли починаєш заглиблюватися у цю тему,намагаючись зрозуміти логіку урядовців — справді втрачаєш здоровий глузд. Що означає термін «обов’язковий платіж» і що за ним стоїть — ніхто людям наперед не пояснив. Їм кажуть,що саме цю суму треба обов’язково платити щомісяця. Але якщо платити суму обов’язкового платежу,вказаного у квитанції,то для чого тоді наприкінці кожного місяця телефонувати газовикам і називати реальні показники лічильника? А що робити,коли у місяць не випалив надані 500 кубів,а тільки 200? Он яка погода стоїть,і половини норми люди не випалюють. І за якою ціною їх оплачувати? Якщо по 3,20 грн за куб,то виходить 720 гривень,а сума обов’язкового платежу становить лише 180 гривень. Значить вигідніше випалювати 500 кубів,ніж 200? Дурня якась. Я намагалася вияснити це в усіх причетних до нарахування субсидій і постачання газу інстанціях — і не отримала чіткої,а головне аргументованої й зрозумілої відповіді. У «Волиньгазі» сказали платити обов’язковий платіж і все. Всю решту нюансів пояснити не змогли. Нещодавно працівники департаменту соціального захисту Волинської ОДА у пресі пояснювали,що не треба старатися випалювати призначені норми газу,бо субсидій за це ніхто не забере. Якщо людина не спалила належної норми,бо заощаджувала,то вона зараховується на наступний період. Ніби заспокоїли. Але коли почала вчитуватися у їхні пояснення — знов тупик. Читайте самі: «Людина,яка отримує субсидію,має сплачувати або свою частку — обов’язковий платіж,або фактичне споживання у разі,коли воно менше. У законодавстві чітко зазначено: якщо фактичне споживання менше,ніж обов’язковий платіж по субсидії,то сплачується фактична вартість послуги. Різниця між фактичним споживанням і обов’язковим платежем залишається на рахунку отримувача субсидії і може бути використана для оплати послуг». На одному з тернопільських сайтів взагалі прочитала,що обов’язковий платіж,зазначений у квитанції,і є сумою субсидії! Телефоную у департамент соціальної політики Волинської ОДА і там,нарешті,отримую більш менш чітку відповідь. Відразу спростували тернопільську «качку» про те,що обов’язковий платіж у квитанціях є розміром субсидії. У відділі призначення державних допомог пані Олена Маркусик пояснила принципи сплати на прикладі ситуації,яку я вже аналізувала вище: родині призначено соцнорму 500 кубів газу,а вона реально випалює лише 300,обов’язковий платіж становить 180 гривень. Як платити і по якій ціні?
— У цьому випадку сплачувати потрібно суму обов’язкового платежу,тобто 180 гривень. Якби фактичне споживання газу було менше за 180 гривень,то платити треба за фактичними показниками. Але це практично неможливо,бо менше,ніж на 180 гривень,людина не напалює,це фактично менш як 50 кубів газу,а такою кількістю хату не обігрієш.
— Тобто незалежно від того чи 200,чи 300,чи 500 кубів використав,а платити маєш все одно 180 грн?
— Так,але в межах своєї соціальної норми. Все,що понад встановлену норму — по повній вартості. Невикористані куби,тобто заощаджені,коли людина не випалює норму,зараховуються їй на рахунок на подальші місяці.
— Це взагалі комунізм якийсь!
— Комунізм тоді,коли люди не платять зовсім. У нас і такі сім’ї є,малозабезпечені,яким до сплати виходить нуль. І вони не платять нічого,все покриває субсидія.
— Правда,що власники індивідуальних будинків у більшому виграші,ніж мешканці багатоквартирних будинків з централізованим опаленням? Бо останні за тепло платять куди більші суми…
— Для багатоквартирних будинків геть інша формула субсидії. Але хто має будинкові лічильники тепла,той у виграші.
Звідки бралися ці норми споживання газу,особливо для сільських споживачів,яких люди просто не можуть випалити? Хіба що зі стелі. Ви уявляєте,скільки споживачів не випалюють надані їм соціальні кубометри газу,бо це фізично не можна зробити. Думаєте,з великої любові до нас це зробили? Причина дивовижної щедрості проста як двері: субсидія оплачує всю соціальну норму газу,і навіть за той,який людина не використала,держава вже заплатила. А як же заклики до економії,енергозбереження? Чи ми вже маємо газу більше,ніж треба? Ще недавно урядовці на кожному кроці закликали українців утеплювати свої будинки й квартири,модернізувати житло,міняти вікна,брати кредити в банку на купівлю твердопаливних котлів й ними заміняти газові. Тобто робити все,щоб якомога менше споживати газу й зменшувати залежність від російської газової голки. Тема енерго- та теплозаощадження не сходила з екранів телевізорів,нас вчили,як економити воду,електрику,тепло,закликали вивчати досвід європейських країн,громадяни яких дуже ощадливі у ставленні до енергоресурсів й постійно шукають альтернативні джерела зеленої енергетики. Міністр енергетики Володимир Демчишин заявляв: “Ми очікуємо,що підвищення тарифів призведе до того,що населення стане економити та робити усе можливе для того,щоб зменшити обсяги споживання енергоресурсів. І раптом нічого вже не треба заощаджувати,а за сотню-другу гривень можна опалювати будинок,нічим не переймаючись. Звичайно,якщо офіційні доходи сім’ї невеликі. В основної маси пенсіонерів пенсії мізерні,то в першу чергу вони скористалися правом на субсидію й отримали дивовижні цифри у платіжках. Зарплати у більшості працюючих легально теж не особливо великі,тим паче у сільській місцевості. Додаткові прибутки,отримані десь на закордонних заробітках чи на підмосковних або пітерських будовах,у декларацію,зрозуміло,не потрапляють. А ще якщо врахувати,що понад 50 відсотків нашої економіки знаходиться в тіні,то список незахищених поповнився ще й тими,хто змушений отримувати зарплату в конвертах. Не дивно,що вже 5 мільйонів українських сімей скористалися субсидіями і цифра ця буде зростати. Якщо раніше програма житлових субсидій була спрямована тільки на малозабезпечених,то нині вона є допомогою і для сімей із доходами,вищими за середні. Чи відображає вона реальний стан речей? Навряд чи. Нас спеціально роблять бідаками,щоб під приводом соціального захисту й далі красти державні гроші?
Все нормально,енергетичні олігархи продовжують заробляти свої мільярди,які у вигляді субсидій і далі перетікають у їхні кишені. У цьогорічному бюджеті на субсидії закладено понад 24 мільярди гривень,а в наступному ця сума зросте до 40 і більше мільярдів,бо тарифи будуть ще зростати. Цих грошей ніхто не бачить і не пощупає,вони віртуальні,а отже робити з ними можна що хочеш…