Ще в 1974 році у європейському законодавстві (European Legislation on Packaging) зафіксували, що пляшка 0,75 л – основний стандарт для різних вин. Існує кілька версій, чому цю міру взяли за еталон.

Перша причина – біологічна

У часи, коли технології були менш розвинуті, пляшки виробляли кустарним способом. Тому їх розмір напряму залежав від об’єму легень робітника, який видував пляшки. У середньому він становив від 650 до 750 мілілітрів.

До того ж великий попит мали саме пляшки розміром у 750 мілілітрів, адже їх легше зберігати та значно вигідніше перевозити, ніж менші аналоги.

Друга причина – історична

Не забуваймо про історію! Ще в середні віки люди, які перевозили вино із Франції до Англії, з’ясували, що пляшка 0,16 галона (нинішні 0,75 літра) була ідеальна для того, щоб вести облік товару і не плутатися в різних системах мір.

Відомо, що переважно французьке вино перевозили у бочках місткістю в 1 бордоський баррік (225 літра) (бордоський баррік). В англійській системі це дорівнювало близько 50 імперським галонам (1 галон має 4,546 літра).

Усе вино, яке перевозили, було зручно поділити на 25 ящиків по 12 пляшок завбільшки 0,75 літра в кожному. Адже тоді французький ящик практично дорівнював двом британським галонам.

Що не кажіть, а пляшка вина місткістю у 0,75 л – ідеальний варіант. Її достатньо для чого завгодно: романтичного вечора, дружніх посиденьок чи легенької прогулянки!