У вишито-барвисто-вбраних кімнатах оселі Лариси Дудки із Седлища живе людське щастя, яке у хорошій родині, сумлінному труді, спільних радощах та клопотах. Про це пише Район. Стара Вижівка.

Від чудесних вишитих робіт – очей не відвести. Тут справжнє багатобарв’я усіх кольорів та почувань: чарівність зоряної ночі, вечір золотого дня, тепло і прохолода, синьоока надія і красна любов.

Лариса Дудка закохалася у вишивку змалку. Відтоді й не розлучається з цим рукоділлям, що є для неї не просто хобі, а важливою складовою життя.

«Першою наставницею була моя бабуся Поля. Пам’ятаю, навчаючи тримати голку в руках, приказувала: «Тільки не приший полотно до штанців…». Я ж іще не вміла, мало не на колінах його тримала», − розповідає Лариса Дудка.

Відтоді свої вміння жінка відшліфовує уже понад чотири десятки літ. За цей час випробувала різні техніки цього виду рукоділля. Найбільш до вподоби їй вишивка хрестиком, але в багатьох роботах вона вдало поєднана з іншими матеріалами. Скажімо, часто на стібку використовується декілька кольорів ниток, бісер тощо.

«З яким настроєм вишиваєш, така й «погода» буде в домі, де «житиме» готова вишивка. Стараюсь працювати у гарному настрої, а вишивання мене ще й заспокоює», − ділиться умілиця.

До слова, вона сама добирає кольори та малюнки. Упевнена, рушники, у які вкладаєш свою душу й фантазію, неповторні, красиві. У доробку майстрині є й вишиті сорочки двох синів та чоловіка, а також ікони.

Порівняно недавно почала вишивати бісером, що яскраво переливається усіма барвами веселки та оживає на полотні омріяним образом чи сюжетом. Завдяки смаку, яким жінка наділена від природи, її витвори легкі, романтичні, розмаїто-квіткові.

«Якось моя знайома порадила: «Починай-но вишивати щось масштабне. Я й замислилась, що б і справді неординарне відтворити на полотні? І от надумала вишити книгу із Заповідями Божими. Благословення на кропітку працю попросила у настоятеля нашого храму протоієрея Ігоря Тимощука», − каже майстриня.

І робота, де «червоне із чорним так лагідне сплелись», вийшла на славу. Вишивальниця приділила їй багато вечорів, бо ж у селі, як відомо, щодень минає у нескінченних господарських справах.

Залишається подивуватися ще й активності Лариси Дудки в громадському житті. Із 2000 року вона співає у церковному хорі Свято-Георгіївського храму, що у Седлищі. Також є учасницею вокального колективу «Передзвін» місцевого сільського клубу. Залюбки бере участь у всіх масових заходах, що проводяться у рідному селі й не тільки.

На честь вишивальниці у сільському клубі організували літературно-мистецьку зустріч, організовану завідувачкою седлищенської книгозбірні Оксаною Євтушик. Щире захоплення земляків викликала виставка робіт Лариси Дудки.