Своє невдоволення «українізацією» митрополит Онуфрій висловив у Києво-Печерській лаврі на єпархіальних зборах духовенства Київської єпархії.Після оголошення своєї доповіді глава УПЦ МП відповідав на запитання присутніх. В одній із записок,що надійшли із залу,запитували про те,які кроки збирається робити керівництво УПЦ в Україні. Зокрема – чи планується готувати нові переклади богослужбових текстів українською мовою,чи будуть видаватися богослужбові Євангеліє і Апостол українською мовою.
Відповідаючи на запитання,митрополит Онуфрій заявив,що «не потрібно плутати Божий дар з яєчнею». На його думку,церковнослов`янська мова – це «наша рідна мова»,така ж,як і сучасні мови. На думку митрополита,в храмі допустимо лише проголошення проповіді українською мовою,що ж стосується богослужіння,то воно повинно відбуватися церковнослов`янською мовою.
Далі митрополит Онуфрій заявив,що «старими мовами» служать «скрізь». Він вважає,що греки,і грузини,і румуни,і англійці здійснюють богослужіння не сучасними,а на старими мовами. Висновок митрополита Онуфрія був категоричний: «Богослужбова мова Української Православної Церкви – це мова церковнослов`янська Ми нічого не будемо змінювати». Тим,хто хоче заслужити спасіння,він порадив вивчати церковнослов`янську мову.
Позиція,заявлена ??митрополитом Онуфрієм,входить до різке протиріччя з офіційними церковними документами колишніх років.
Вчинення богослужіння українською мовою було санкціоновано ще 6 червня (24 травня за ст. Стилю) 1921 року Синодом православних єпископів України. Синод тоді визначив,що там,де цього бажають дві третини парафіян,богослужіння може відбуватися українською мовою. Це рішення в тому ж році було схвалено Московським Патріархом Тихоном,який визнав,що воно повністю відповідає «духу Православної Церкви». У 1922 році рішення про дозвіл здійснювати богослужіння по-українськи було підтверджено Київською нарадою православних єпископів України. Помісний Собор УПЦ (МП),що працював 1-3 листопада 1991 року,ще раз підтвердив санкцію на вчинення українського богослужіння там,де цього бажають дві третини парафіян.Про все це митрополит Онуфрій у своїй заяві на єпархіальних зборах не згадав. Замість цього на парафії УПЦ в організованому порядку звозиться друкована продукція для масової роздачі парафіянам і жителям довколишніх місць,в якій доводиться неповноцінність української мови: її «непристойність» і «серйозна богословська помилковість» при використанні в богослужінні.
«ВП» нагадує,що митрополит Онуфрій відмовився вставати під час вітання героїв АТО,тих,хто поліг в боротьбі з російськими окупантами. Заяву предстоятеля Української православної церкви Московського патріархату ,митрополита Онуфрія про неприйнятність української мови для богослужінь «не можна назвати системним підходом до питання». Таку думку в коментарі «Обозревателю» висловив митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр Драбинко. «Я не можу давати будь-яку характеристику позиції священноначалія,- зазначив він. – Ймовірно,таке виховання цієї людини – можливо,він не сприймає українську мову. Не думаю,що це можна назвати системним підходом до питання “.
У той же час Драбинко заявив: «У нас в храмі,з благословення Блаженнішого Митрополита покійного Володимира,відбувалося богослужіння українською мовою,українською мовою ми його здійснюємо і будемо здійснювати. Це право у нас було,що б не говорили». У цьому контексті митрополит нагадав про те,що право проводити богослужіння українською мовою підтверджено трьома соборами – 1921,1991 і 1995 років.