Про волонтерські будні волинян пише Нововолинський інформаційний портал.
«Волонтерські будні – це все одноманітно і не дуже цікаво. Зібрали,зібрали,зібрали,відправили,завантажили,відвезли … І ось з моменту «відвезли» починаються різні пригоди. Поїздку планували тривалу,протяжністю від Волновахи до Біловодська Луганської області.

Їхали трьома бусами,везли відремонтований двигун до машини,буржуйки,снайперські приціли,два бінокля,продукти,воду,15 ящиків яблук,три ящики лимонів,три – апельсин,чотири – мандаринів,будівельні скоби,будівельна плівка,теплі речі – светри,куртки ,мішок шкарпеток,медикаменти,60 адресних передач (в цілому близько 5 тонн) і п`ятеро солдатів з відпустки.

Є у нас така цікава точка на маршруті – Павлоград. Дуже рідко ми його проходимо без поломок. І цього разу все по плану – на одному з бусів порвався ремінь. Поломку усунули швидко,спасибі другові Сергію з Павлограда … Приїхавши в Курахово,ми почали розвозити все,що привезли,в усі три батальйони нашої 14 бригади,а по дорозі в танковий батальйон нас чекав «сюрприз».

Так як справа було 5 грудня,погода була плюсовою,на дорозі так-сяк,а в полі бруду – по коліно. І на якомусь проміжку до танкістів ми застрягли. Танкісти прийшли на допомогу – «Уралом» першу машину дотягли до місця призначення,а другу не змогли. І вона три доби простояла в полі. На наступний день ми її розвантажили і доставили передачі за призначенням. Те,що машина стала легше,не допомогло їй виїхати з поля. Питання було відкритим. Третій бус залишався в селі,що нас дуже виручало по доставці передач.

Ні непрохідний бруд,ні дана ситуація не затьмарили того позитиву,який ми отримуємо при зустрічі з нашими танкістами. Нас там завжди чекає дуже теплий,дружній прийом … А в цей час,завдяки такій ситуації,волонтер Саша Мазурок замість доби,на яку він залишився у друга в Красногорівці,відслужив там три доби (поки ми повернулися за ним). За цей час Саша ходив у наряди,стояв на блок-посту,з честю витримуючи всі негаразди і злигодні,бо Красногорівка під постійними обстрілами …
Погода нам сприяла,через два дні перший бус виїхав на тверду землю,і ми доставили передачі в Волноваху,а після цього в Мар`їнку. Як приємно бути в потрібний час у потрібному місці. У Мар`їнці солдати будували нові бліндажі та запитують:
– Може є у вас скоби?- Є.- А плівка?- Є.- А буржуйки?- Теж є.
Все було як не можна до речі і вчасно. Такі моменти особливо приємні …
Велика подяка нашим умільцям з рембата. Вони виконали роботу,за яку не взялися автомайстерні Вугледара і Курахово. Завдяки їм два буса своїм ходом поїхали додому,прихопивши з собою чотирьох відпускників. А ми,переночувавши в Артемівську у своїх друзів у військовому госпіталі,поїхали далі на Луганщину. У Сєвєродонецьку ми завезли передачі нашим воїнам,а потім я заїхав і зустрівся з Георгієм Тукою. Він приділив мені час,поговорили.
 
Наступна зупинка – розвідбат,де нас дуже чекали. Тут служать багато хлопців із Волині,з колишньою п`ятьдесят першої. Ми були у них раніше,нас зустріли як добрих старих друзів. Привезли їм багато потрібних,корисних речей. А далі ми поїхали через Новий Айдар,Щастя в сторону Біловодська. Подзвонили солдату,сказали,що веземо йому передачу,він сказав,що ми навряд чи доїдемо,бо за десять місяців служби волонтери у них були один раз,так як вони знаходяться в 5 км від російського кордону. А якщо раптом доїдемо,то хоча б мішок картоплі. Ми доїхали,привезли їм чотири мішки картоплі,закрутки,мандарини,лимони,ковбаса і 15 теплих бушлатів,які передали наші рівненські колеги. Такий ось солдату Андрію вийшов подарунок на свято Андрія Первозванного. Мені здається,що я був навіть більш щасливий,ніж вони. Завдання,яке стояло в цій поїздці,ми виконали.
  
Величезне спасибі всім,хто брав участь у підготовці поїздки: жителям смт Жовтневе за продукти,закрутки,пироги,вареники та інші вкусняшки,Петру Захаровичу,Марії Михайлівною з колегами,Юрію Елевен,Валерію Бутко,Лесі Тарасюк,Руслані Вознюк,Антоніні Подскріпке,Аллі Мрочко,Наталії Лобойко,Надії Любченко,Ніні Любченко,Світлані Меркулової,киянам Олені Посту,Людмилі Маркова,Анатолію Кваші,Ksenia Kurstak,Мазурок Роман,Оле Протасової. Окреме спасибі друзям-волонтерам,з якими були в поїздці – Андрій Гаць,Віктор Янчук,Ярослав Савосюк,Володимир Таранович,Мазурок Олександр. Разом ми сила».