В давнину замість ялинки в хаті на покутті ставили перший символ усіх трьох зимових свят – дідух. Зерно з дідуха зберігали до весни,примішуючи потім до посівного – для забезпечення багатого врожаю.
Особливого значення надавали різдвяній погоді. По ній визначали майбутній врожай. Різдвяні свята в Україні,за язичницькою традицією,пов`язані із культом предків,з шануванням душ померлих. Відтак,узвар і особливо кутя,які обов`язково мають бути на кожному столі – насправді є поминальними стравами.Вірили,що на Свят Вечір члени родини повинні бути вдома. “Боже сохрани,– казали люди,– десь заночувати в цю ніч,цілий рік будеш блукати по світі”. Боронь,Боже,і сваритися в цей день! Навпаки,добре помиритися з ворогами,щоб у новому році було мирно і в хаті,і поза хатою. Та не завжди господиня знає своїх ворогів,а,щоб не помилитися чи когось не забути,вона заворожує всіх разом. Для цього вона затикає клоччям усі дірки в ланках та ослонах і заклинає: “Не дірки затикаю,а роти моїм ворогам,щоб їх напасті не зловили мене через увесь рік”. Та цього ще мало. Завзята господиня веде далі свою боротьбу з ворогами,вона зав`язує ґудзі на мотузці – стільки ґудзів,скільки має ворогів,а коли сідатиме вечеряти,то покладе той мотузок під себе,примовляючи: “Щоб так мої вороги мовчали,як ці ґудзі мовчать!”За стіл сідали,коли в небі з`являлася перша зірка,першою потрібно їсти кутю,тобто починати нею вечерю,кожний з присутніх за столом повинен з`їсти хоча б одну ложку куті. Згідно легендам,тоді ця людина житиме в здоров`ї і благополуччі весь наступаючий рік.
Вранці 7 січня українці йшли до церкви,щоб віддати шану новонародженому Христові. Після закінчення церковної відправи родина знову збиралася на святковий обід,який вже не був пісним,та починалася велика різдвяна гостина. Сало,печінка,ковбаса,різні смаженості та копченості,все за чим сумувала під час посту душа,повинно стояти на столі.
По обіді наступає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти,як правило,йдуть до своїх батьків. Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день,пробачати одне одному образи,вільні й мимовільні,щоб на повну міру відчути радість життя.З давніх часів українці в цей період намагалися за допомогою різних обрядів,звичаїв та традицій заглянути в майбутнє,привернути до родини достаток,здоров`я та щастя.Саме гадання на долю під час святок вважалися найправдивішим. Традиційно обряди на майбутнє на святки здійснюють у період з 7 по 19 січня.